Uncategorized

Юля терпіти не могла верхні полиці в поїзді, тому постійно купувала тільки нижні. Їй часто доводилося мотатися країною через роз’їзний характер роботи, тож уже навчилася ловити хороші квитки і намагалася продумувати маршрут максимально зручно і правильно. Збираючись у чергову поїздку, вона купила за два тижні квиток і тепер розмістилася в купе, налаштовуючись на тривалу поїздку. … Читати далі

– Ти… Ти… – Ольга схвильовано вхопилася за одвірок, нахилилася, щоб ковтнути повітря, – Ти знаєш… Павло повернувся, – видихнула. Вона важко дихала, бігла, перестрибуючи купи, легко, як молода кізочка, перемахуючи через усі перепони – так хотілося першою поглянути на реакцію Надії. Бігла берегом річки, так було скоріше – будинки виходили до річки. Але перед хатою подруги … Читати далі

Цікава та тепла історія. У Сашиному під’їзді жила одна малоприємна літня жінка Ангеліна Вікторівна. Висока і худа. Весь будинок від неї страждав, катком могла проїхатися по будь-кому. І я не виняток, і в мене час від часу летіли отруйні стріли безглуздих звинувачень. Тільки я пані стримана, загартована спілкуванням із прискіпливими клієнтами в ательє, у конфлікт … Читати далі

Ця бабуся приїхала до нас вмирати. Точніше, її привіз до нас старенький племінник, великий, суворо-важливий чоловік, що обожнює себе в надмірному розквіті сил. Він так і сказав на співбесіді: – Нехай у вас вмирає, це вам звичніше. І врахуйте, вона неадекватна” Неадекватна бабуся сиділа на стільці, бовтала ногами й, посміхаючись, дивилася у вікно. Товста, збентежена … Читати далі

Тітку Параску привезли з села. Літній жінці вже важко з господарством стало. Ось племінниця Ліда її до міста і забрала до себе. Чоловік Олексій не заперечував. Він в усьому слухався беззастережно своєї гучноголосої та пишнотілої Лідочки. – Не чужа людина. Тітка все-таки. В неї своїх дітей немає. А в мене матусі нема тепер. Вона тітки … Читати далі

— Кириле, я затрималася трохи на роботі, ти поїдь з дітьми, а я заскочу додому, переодягнуся і поїду… — Так Алло, добре. Я збираюся тоді, дітей беру і їду, чекаємо тебе в мами. Подарунок заберу, а квіти сама купиш? — Звісно! Алла швидко доробляла справи, збирала папери, намагалася не поспішати, але не виходило, усмішка грала … Читати далі

Олеся перша помітила, що з бабусею щось недобре коїться. Двічі на місяць вона приїжджала до неї, щоб помити кахель, зняти чи повісити штори, з’їздити на ринок за м’ясом. У бабусі були хворі ноги, і далі за магазин за вікном вона не ходила. Олеся любила бабусю і виконувала цей обов’язок якщо не із задоволенням, то хоча … Читати далі

Ігор і Наталя познайомилися, коли їм було вже по тридцять. За плечима Ігоря був короткий невдалий шлюб, не зійшлися з дружиною характерами, як кажуть. Але Ігорю здавалося, що його дружина не розраховувала на його скромний спосіб життя, невисоку зарплатню і небажання щось докорінно змінювати в житті. Так вона і пішла через рік, зрозумівши, що не … Читати далі

Баба Марія, яку зазвичай кликали просто Маня надумала йти з життя. Була п’ятниця, обідній час, посьорбавши каші, запивши молоком, вона, втерши фартухом рота, дивлячись через скло кухонного вікна кудись у далечінь промовила звичайним, безбарвним голосом: – Валька! Після завтра помиратиму, в неділю, якраз перед обідом. Дочка її Валентина, пересуваючи на плиті каструлі на мить завмерла, … Читати далі

— А Наталка вже знає? – голос бабусі був сповнений невдоволення і прихованої погрози. — Ні. Не говорили їй нічого. Навіщо дитині такі подробиці? – голос Ніни, сестри батька Наталі, був холодний, як лід, і такий спокійний, немов нічого й не сталося. — А як же тоді? Зникла мати, не дзвонить – не пише, і … Читати далі