– Синку, будь ласка, глянь, термін придатності на цьому маргарині. Очі вже не ті, ніяк не розберу, а окуляри вдома залишив. Ілля обернувся на тихий голос і побачив згорбленого старого в потертому пальто, з надією простягає йому пачку маргарина. у дрібний шрифт. – Так, придатний до… 15 квітня наступного року. Ще довго. – Дякую, синочку, … Читати далі
– А я думала, ти зрадієш, – кажу я своєму чоловікові. – Це ж не що-небудь, це квартира. Не розумію, що не так? – Ти мала зі мною порадитися, перше, ніж такі серйозні речі вирішувати, – невдоволено бурчить Станіслав. – Вибач, але гроші мої, і я думала, що сама маю право вирішувати, куди і на … Читати далі
– Як нема грошей? У тебе ж зарплата мала бути? – стала картати Катерину мама. – Чим ми за квартиру платити будемо? – голосила вона. Катерина почувалася винною. Один раз в житті вона вирішила витратитися на себе – купила собі нові осінні чобітки, бо старі уже їй служили більше 5-ти років і були в дуже … Читати далі
Валентина Михайлівна вийшла на балкон і на повні груди вдихнула чисте повітря. Вона завжди мріяла про свій будиночок біля моря. Однак на подібне житло грошей у літнього подружжя не вистачило, зате вони змогли придбати двоповерховий котедж у Ворохті. – Валю, ти де? – пролунав крик Петра Андрійовича. – На балконі, мабуть? Жінка ствердно відповіла, і … Читати далі
Максим, узявшись у боки, зустрів мене в порозі. Окинувши мене докірливим поглядом, він спитав: – Ти бачила час? – Бачила, – втомлено знімаючи з шиї шарф, відповіла я. – У тебе до котрої годин робочий день? До шостої? Тоді якого біса ти повернулася о дев’ятій? Тобі за це заплатять, чи що? – почав сипати запитаннями … Читати далі
За три роки до мене прийшла старша донька. Говорила довго і все втирала сльозу і апелювала до того, що має трьох дітей. Я їй одне говорю, а та хлипає і повторює: “Але ж ти сама бачиш, кому із нас більше потрібно. Як можна бути настільки сліпою?”. Я все життя працювала при гарній посаді. Мала і … Читати далі
— Дивись, вона знову прийшла, — дівчина років двадцяти в уніформі магазину звернулася до напарниці. І тепер вони обидві дивилися на жіночку середніх років, що стояла навпроти вітрини з боку вулиці. — Ну, що ви на неї втупилися? Ну, дивиться. І що? — звернувся до дівчат хлопець у такій самій уніформі. — Антоне, вона ж приходить щомісяця! Стоїть, дивиться. І … Читати далі
“Нічого не розумію. Невістка ж знала, що я до них прийду, я ж попередила. Куди вона могла подітися?”, – говорю я сама до себе під дверима квартири сина. Я була відверто засмучена, адже я перлася через все місто, з двома сумками гостинців, і все заради того, щоб зараз стовбичити тут під зачиненими дверима? Найприкріше, що … Читати далі
– Я сьогодні попрошу у дружини розлучення, кохана, — благав Геннадій Аллу. — Тільки не нервуй, не хвилюйся. Я дуже не хочу з тобою сваритися. Жінка похмуро подивилася на чоловіка, що сидить перед нею. – Я втомилася це чути, розумієш? Щоразу одне й теж. Ми з тобою зустрічаємось уже не перший рік. Потрібно ухвалювати якесь … Читати далі
– Це тобі! – з гордістю промовила Наталя Максимівна і простягла мені обшарпаний конверт, який, мабуть, був вже не раз подарований. – Вміст можеш взяти собі, а ось конвертик поверни мені. Він мені ще знадобиться. Я байдуже знизала плечима і, витягнувши шість тисяч гривень, простягла конверт свекрусі. Мене дуже здивував вчинок Наталі Максимівни, яка давно … Читати далі