Не всім невісткам вдається так порозумітися зі свекрухою, як мені

Я вперше йшла в гості до Ірини Петрівни у статусі дружини її сина. Сашко, наближаючись до будинку, в якому прожив майже двадцять вісім років, давав мені останні настанови. – Май на увазі, моя мама зациклена на їжі. Тому одразу приготуйся до того, що вона почне давати тобі рекомендації – чим мене годувати, та в яких … Читати далі

Я побажав їм щасливого Нового року і повернувся до себе. З тієї історії минуло п’ять років, але Тамара Антонівна нам так жодного разу не зателефонувала

Коли ми з Оленою переїхали до нової квартири, захоплення і радість швидко змішалися з тривогою. З одного боку, ми зробили перший крок до самостійного життя. З іншого боку, кожен кут нагадував, скільки ще потрібно було платити за іпотекою. – Сашко, ти впевнений, що ми впораємося? — Олена поставила велику коробку посеред кімнати і з надією … Читати далі

– Давайте тоді я до вас переїду! Мою квартиру продамо, і частину іпотеки закриємо, – несподівано запропонувала свекруха

– Кохана, пакуй речі, скоро ми переїдемо до свого будинку! – радісно заявив Олег, повернувшись із роботи. – Знову жартуєш? Зранку ми ще не мали власного житла, а ввечері з’явилося? – недовірливо запитала я. – Жодних жартів! Я взяв відгул у начальства, і по обіді встиг зустрітися і домовитися з власником про продаж будинку, – … Читати далі

– Я щаслива людина. У мене є дідусь, коханий чоловік, робота. І все в мене буде гаразд

– Діду, а що означає бідолашна? Чому ти мене так називаєш? – Запитала маленька Танюшка дідуся. – Онучко, підростеш, зрозумієш… Ходімо краще морозиво їсти? – Ходімо! – Зраділа дівчинка. Вона дуже любила вершковий пломбір у вафельному стаканчику. Дідусь завжди купував його із запасом і зберігав у маленькій морозилці старого холодильника. Танюшка любила діда. Тільки він … Читати далі

А де твоє золото, мамо? Я ж добре пам’ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила і привітатися зі мною, як відразу прошмигнула в кімнату, і стала ритися в шухлядах і тумбочках. – Яке золото, доню? – розгублено питаю я. – Твоє старе. У тебе ж були такі великі перстені з натуральним камінням, – уточнює Людмила і продовжує шукати щось у мене в антресолях, навіть табуретку з кухні принесла, щоб повище забратися. Пішла від мене Людмила дуже незадоволена. Вона хотіла продати моє золото, але їй не вийшло

– Мамо, а де твоє золото? Я ж добре пам’ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила і привітатися зі мною, як відразу прошмигнула в кімнату, і стала ритися в шухлядах і тумбочках. – Яке золото, доню? – розгублено питаю я. – Твоє старе, радянське. У тебе ж були такі великі перстені … Читати далі

Рада я за Даринку, що в них сім’я збережеться, але я не можу більше спати на незручному диванчику в кухні. Я старша людина, у мене спина просто цього не витримує, – знову плакалася свекруха у нас. Я не зовсім зрозуміла, до чого вона клонить, поки чоловік не покликав мене на розмову. – Оксано, мама і справді не може так жити. Дозволь, щоб мама пожила у нас. Це не надовго, всього місяць-два, поки сестра з чоловіком не підшукають для себе житло і не з’їдуть. Я була проти цієї ідеї, бо кому б сподобалося жити з свекрухою та ще й в своїй квартирі. Але я погодилася, бо чоловік дуже просив

 – Якби ви бачили, які хороми у моєї свахи! Оце так в добро попала моя дитина! – свекруха розповідала про вдале заміжжя своєї доньки з таким захопленням, що аж руками приплескувала. Молодша сестра мого чоловіка кілька місяців тому вийшла заміж. За словами свекрухи – заміжжя її доньки виявилося вдалим. У зятя є величезний будинок, в … Читати далі

Жінка повернулась до ліжка. Вона раптом подумала про те, що зовсім перестала любити і цінувати себе, і тим самим дала чоловікові привід думати і ставитися до неї так само

– Я не зрозумів, а ти куди так розфуфирилась? — спитав Микола, лежачи на дивані. -Миколо, ну як куди? Я тобі ще тиждень тому говорила, що ми збиралися з Оленкою в суботу посидіти трохи – відповіла Катя, що стояла перед дзеркалом. -Язиками чухати пішла, а в квартирі не зрозумій що діється. Невже зайнятися більше нема … Читати далі

Ти хочеш сказати, що грошей нам висилати не будеш? А для чого ж ти тоді поїхала за кордон? – здивовано мене питає донька по телефону. – Напевно, ти так жартуєш, мамо. Я машину вже замовив, от-от привезти мають, а чим я заплачу? – обурюється син. Три роки тому я стала заробітчанкою. Зараз шкодую, що не зробила цього раніше, бо заробітчанство дуже змінило мене

– Ти хочеш сказати, що грошей нам висилати не будеш? А для чого ж ти тоді поїхала за кордон? – здивовано мене питає донька по телефону. – Напевно, ти так жартуєш, мамо. Я машину вже замовив, от-от привезти мають, а чим я заплачу? – обурюється син. Три роки тому я стала заробітчанкою. Зараз шкодую, що … Читати далі

– Розумієш, я нещодавно зрозумів, що припустився великої помилки, коли подав на розлучення. Всі ці три роки я любив лише тебе. Олена була просто захопленням. Я хочу повернутися до вас

Іра лише рік тому відчула себе людиною. До цього майже три роки їй доводилося буквально виживати. Ірина залишилася одна з двома маленькими дітьми – старшій дочці на момент розлучення з чоловіком виповнилося чотири роки, а молодшому синові – рік. Причиною розірвання шлюбу стала зрада. Микола якось повідомив дружині, що покохав іншу: – Знаєш, Іро, ось … Читати далі

— Коли ж зникнете з мого життя, дістали! Двері грюкнули, змусивши здригнутися маму і дідуся з бабусею, на хвилину настала приголомшлива тиша для тих, кого закликала зникнути Настя. — Дочекалися подяки, – скрипнув зубами Дмитро Олексійович, спостерігаючи з вікна, як внучка сідає в таксі. — Молода вона ще, дурна, – бабуся любила Настуню до нестями, і намагалася виправдати її необдумані слова

— Я вже доросла, мамо!— Настусю, я знаю, але невже так важко зателефонувати і сказати, що все гаразд. Бабуся хвилюється за тебе, я переживаю, дідусь місця собі не знаходить, коли ти не береш слухавку.— Дістали ви мене зі своєю опікою, скільки можна? Мені скоро виповниться дев’ятнадцять, я повнолітня, можете врешті-решт це зрозуміти?! — Ми все … Читати далі