Наталя привела свого сина Іванка до баби Ганни. Бабусю вона знайшла по оголошенню. Баба Ганна мала побути з Іваном до вечора. – Ось вам мій номер телефону, – сказала Наталя. – Іванку, сьогодні ти побудеш з цією бабусею, – сказала вона сину. Якщо що – дзвони. Наталя швидко поцілувала сина і поспішила на роботу… Цілий день вона працювала як у тумані, і постійно чекала дзвінка сина. Але Іванко чомусь вперто не хотів їй дзвонити… Після роботи Наталя прийшла по сина. Вона думала, що він, уже зібраний, чекатиме її біля дверей. Але все було не так… У дверях стояла тільки баба Ганна! Наталя застигла від здивування…

Баба Ганна сиділа на стільці у себе вдома. Молода мама Наталя, стояла перед нею, тримаючи за руку свого п’ятирічного сина, і строго запитувала в бабусі: – А у вас документи на такі роботи є? – Які документи? – не зрозуміла літня жінка. – Документи на роботу няньки. – Так я ж ніяка не нянька! – … Читати далі

Олексій з Тетяною поверталися додому з магазину, із важкими пакетами у руках. – Фух, ледве донесли, – важко зітхнула жінка, зайшовши в коридор. – Це точно, – погодився чоловік і відніс пакети на кухню. – Я зараз розберу продукти і приготую вечерю, – сказала Таня, і пішла на кухню. Олексій попрямував у ванну. Тільки-но чоловік вийшов у коридор, як його зупинила дружина. – Олексію! Ти це бачив?! – вигукнула Таня. – Що бачив? – запитав він. Дружина стояла за столом і тримала в руках записку. – Це що? – не зрозумів чоловік. Олексій взяв записку, прочитав її й остовпів від прочитаного.

– Олексію! Ти це бачив? Як це розуміти? Наперед попередити не можна було? – Іду. Ну, що там ще сталося? – сорокарічний чоловік роззувся і з сумками зайшов на кухню. Вони щойно прийшли з магазину. Дружина стояла за столом і тримала в руках записку. Там чорним по білому було написано: «Дорогі мої. Поїхала відвідати подругу. … Читати далі

Ніна прибирала стіл, після свого дня народження, коли в кімнату зайшла свекруха. – Ніно, як тобі мій подарунок? – запитала жінка. – Ой, Світлано Євгенівно, я в цій метушні зовсім про нього забула, добре, що нагадали. Закінчу з посудом і подивлюся, – відповіла невістка. Свекруха кивнула невістці, розвернулася і пішла. Через годину, Ніна закінчила з прибиранням і вирушила у свою кімнату. У кімнаті Ніна згадала про подарунок, її погляд упав на ту саму коробку, загорнуту в пакувальний папір, блискучий, червоний. Ніна сіла на ліжко, розгорнула пакувальний папір, відкрила коробочку і… остовпіла від побаченого.

– Це, Ніно, від мене подарунок, – свекруха простягла коробку і лагідно посміхнулася. Коробочка була невелика, загорнута в пакувальний папір, блискучий, червоний. Можна було подумати, що то книга або блокнот невеликого формату в м’якій обкладинці, але за вагою така легка. Ніна згадала про подарунок вже наступного дня, коли чоловік та свекруха поїхали на роботу. Нічого … Читати далі

Андрій тільки-но повернувся додому, коли в двері подзвонили. – Тату? Що ти тут робиш?! Чому не попередив, що зайдеш? – здивувався син. – Андрію, нам треба поговорити, – тихо сказав Михайло Анатолійович. – Пустиш? – Звісно. Проходь, – Андрій запросив батька на кухню. – Ну, що там у тебе сталося? – Андрію, я прийшов вручити тобі ось це, – Михайло Анатолійович дістав з пакета якусь папку і поклав її на стіл. – Що це? – не зрозумів син. – Це остання воля твоєї матері! – раптом сказав чоловік. Андрій обережно взяв папку, відкрив її і заціпенів від побаченого…

– Не можу повірити, що ти це зробив! – Андрій дивився на батька з подивом і невдоволенням, що погано приховується. – Це ж треба додуматися! – А я й не думав, – спокійно відповів Михайло Анатолійович. – Мене мама надоумила. – Мама? Так її вже три роки нема! – посміхнувся син. – Ти через космос … Читати далі

Сашко припаркував машину і пішов у підʼїзд. Він зайшов у ліфт, натиснув кнопку свого поверху й посміхнувся. – От моя Оленочка зрадіє, що я так рано повернувся додому! – подумав чоловік. – Буде справжній сюрприз. Сашко вийшов на своєму поверсі і тихенько відкрив двері в свою квартиру. Ще з порога чоловік відчув, що в домі щось не так… – Хтось в гості прийшов, чи що? – подумав Сашко, побачивши в коридорі дорогі чоловічі туфлі. Він повільно відкрив двері у вітальню і так і став на порозі від побаченого…

– Я навіть питати не хочу, що тут відбувається, – строго сказав Сашко, зиркнувши на дружину і свого приятеля Павла. – І тобі, «друже», краще навіть не намагатися переконати мене, що ти приїхав об одинадцятій годині вечора в квартиру до моєї дружини, щоб допомогти їй пересунути диван… Павло сидів на стільці за столом у вітальні. … Читати далі

Ліда посмажила своїх фірмових котлеток, і вирушила в село, відвідати свою бабусю та дідуся. – Ой, я ж забула контейнер з котлетами вдома, – згадала вона на півдорозі. Довелося повертатися. Ліда зупинила машину біля під’їзду, піднялася на свій поверх. Відчинила двері і натрапила на купу взуття. Гучно грала музика. На кухні сиділо дві пари, але її чоловіка, серед них, не було. – Що тут відбувається? Де Віктор? – здивувалася жінка. У відповідь їй махнула рукою. Ліда підійшла до спальні, обережно відкрила двері і…остовпіла від побаченої картини

Ліда. Кожні вихідні їздила до бабусі та діда в село, часто залишалася там на ніч. Бабуся бачила погано, а останнім часом ще й ноги підводили. Потрібно було все прибрати, вимити, в хаті порядок навести. Дід міг би все це зробити сам, але Ліда була гарною онукою. Дід та бабуся її виховали. Батька вона не знала, … Читати далі

Світлана приїхала на дачу забрати деякі речі та інструменти. Вона відкрила хвіртку, як раптом почула в будинку якісь голоси. Вона заглянула у вікно і застигла. Там був її чоловік разом із сусідкою! Михайло з Тетяною сиділи за столом, сміялися, і, як здалося Світлані, виглядали дуже щасливими. Світлана не розуміла, що відбувається

Тетяна зі Світланою були сусідками по дачі вже понад двадцять років. Колись вони дружили, допомагали одна одній, разом освоювали премудрості садівництва і городництва, ділилися розсадою та врожаєм. Взимку також підтримували хороші стосунки, часто збиралися за одним столом. Але одного разу все різко змінилося! Сусідки одразу незлюбили одна одну. А все сталося через ревнощі… Одного разу … Читати далі

Михайло вирішив свататися до своєї сусідки. – Але з чого ж почати, – міркував він. Зранку Михайло набрав у тачку дров і підкотив до воріт молодої жінки. – Лідочко, ось, тримай дрова. А то в тебе зовсім бачу нема, – сказав він. – Ой, то я гроші віддам, – заметушилася жінка. Михайло обурено замахав руками: – Не вигадуй, не візьму! Ліда стояла здивована. – Ну, дякую, дядько Михайло, вже не знаю, чим і віддячити, – сказала вона. Почувши слово «дядько» Михайло застиг з тачкою в руках

-Одружуйся, брате, ну або так сходься, нині по-різному можна. Тут ось мода пішла – на молодих одружуються, сам нещодавно дізнався. У місті у нас, знайомий мій, йому шістдесят, а їй двадцять років. Тобі, хоч і за шістдесят, а ти ще бадьорий. Хоч і засумував ти, коли Ганни твоєї не стало… -Так, не думав я, що … Читати далі

На кухні чувся звук чашок і ложок. – Видно, бабуся Оля вже встала, – подумала Марійка. Аромат випічки розбудив її. – Сьогодні ж Світле Воскресіння! Видно це бабуся Оля спекла паску з родзинками! – вирішила Марійка. Вона відкинула ковдру і розплющила очі. – Господи Ісусе, та як же це я таке собі понавигадували?! – Марія Михайлівна присіла на ліжку. – Давно бабусі моєї нема вже… Насниться ж… Марія Михайлівна тихенько пройшла на кухню. Вона привідкрила двері і застигла на порозі. – Господи, хто це сюди приніс?! – ахнула жінка нічого не розуміючи

На кухні стукали чашки, гриміли ложки, видно, бабуся вже встала. Яскраві промінчики сонця пробралися між зрушеними шторами і заграли відблисками. Медово – ванільний, солодкий аромат випічки розбудив Марійку – сьогодні ж Світле Воскресіння, видно це бабуся спекла паску з родзинками. Треба вставати якомога швидше, зараз бабуся посипає її цукровою пудрою. А потім вона читатиме молитву, … Читати далі

Віктор вимкнув телевізор і глянув на годинник. – Без п’ятнадцяти дванадцять, – він прислухався. – Заснула, здається. Пора! – Ти спати збираєшся? – дружина виглянула зі спальні. Віктор здригнувся від несподіванки і обернувся. Очі його забігали. – З тобою все гаразд? – дружина підозріло дивилася на нього. – Ти часом не занедужав? – Ні! Ні! – ще більше захвилювався чоловік. – Я ще подивлюся. Він сів на диван і увімкнув телевізор. – Ну, як знаєш, – байдуже сказала Віра і закрила двері у спальню. Але жінка навіть і не здогадувалася, що задумав її чоловік

Віктор вимкнув телевізор і глянув на годинник. – Без п’ятнадцяти дванадцять, – він прислухався. – Заснула, здається. Пора! – Ти спати збираєшся? – Дружина виглянула зі спальні. – Мені щось не спиться. Може поп’ємо чайку? Мене сусідка пряниками пригостила. Віктор здригнувся від несподіванки і обернувся. Очі його забігали. – З тобою все гаразд? – Дружина … Читати далі