Uncategorized

Марина з Русланом вирішили збудувати хату. Батьки Марини не допомагали. – Краще б квартиру купили! – казали вони. – Навіщо вам це все треба? Не розумієте ви, молодь, куди гроші витрачати! – Це наші гроші, – казали молоді. – Куди хочемо, туди й витрачаємо! Перед будівництвом, коли було розчищено ділянку, приїхав брат Марини: – Навіщо вам це будівництво? Продавайте ділянку і купіть у мене батьківську хату. – Тобі батьки будинок віддали, а ти нам його продаси?! – тільки й сплеснув руками Руслан. А коли він закінчив будівництво, то всі ахнули від побаченого

Автор

Руслану дістався дуже старий будинок діда у спадок. Точніше спадкоємцем був би його батько, але оскільки його вже давно не стало, то будинок перейшов сину. У всій спадщині приваблювала лише ділянка. Велика ділянка і розташована майже на краю села. За будинком, одразу через галявину, було невелике озеро, а далі ліс. Руслан одразу згадав, що у … Читати далі

Антон прийшов додому, посмажив собі яєчню і закип’ятив чайник. Він вже сів за стіл повечеряти, коли раптом задзвонив його телефон. Антон глянув на екран і здивовано взяв слухавку. Дзвонив його колишній однокласник Юрко. – Привіт, Антоне! – привітався той. – Не зайнятий? – Та ні, – здивувався Антон. – А що таке? Щось сталося, чи що? Ми ж рідко зідзвонюємося. – Ой, Антоне, я навіть не знаю, як тобі і сказати! Це стосується твоєї сім’ї… – Та що ж там таке сталося?! – хлопець застиг з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається

Автор

Антон прийшов додому, посмажив собі яєчню і закип’ятив чайник. Він заварив чашечку чаю і вже сів за стіл повечеряти, коли раптом задзвонив його телефон. Антон глянув на екран і здивовано взяв слухавку. Дзвонив його колишній однокласник Юрко. – Привіт, Антоне! – привітався той. – Не зайнятий? – Та ні, – здивувався Антон. – А що … Читати далі

Ольга з самого ранку крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у гості приїде її сестра та брат. До обіду все вже було готово. У дворі зупинилася машина і Ольга з чоловіком кинулися зустрічати гостей. Всі сіли за стіл, перекусили, порозмовляли. – Я зараз голубці розігрію. Коханий допоможеш? – сказала Оля і пішла з чоловіком на кухню. Жінка швидко розігріла голубці, наклала в тарілку і хотіла було віднести на стіл. Ольга підійшла до дверей кімнати, як раптом почула, що брат з сестрою про щось розмовляють. Оля прислухалася до розмови і застигла від почутого

Автор

-Знаєш, Оля, це вже занадто, неправильно так. Бо ти як хатня робітниця, їй Богу. Допомагай, але міру теж знай. – так казав іноді чоловік Ольги. -Ну вони ж мої рідні. Нехай знають, що я люблю їх. Ми ж усі навіть схожі між собою. Микола – весь у маму, а ми дівчата – в батька всі … Читати далі

Софія підійшла до куща бузку і взяла гілочку. Вдихаючи аромат квітів, вона пішла до хати. – Софіє Михайлівно, там якісь люди, кажуть, що до вас! – раптом гукнула її сусідка. Жінка підійшла до воріт і побачила незнайому пару. Побачивши Софію, вони заголосили так, ніби це були її якісь родичі! – Вибачте, та хто ви такі?! – ахнула Софія. – Що вам треба?! Чоловік і з жінкою застигли від здивування і переглянулися між собою. – Ти що, не впізнала нас, чи що?! – сказала незнайома жінка. Софія очі вирячила від несподіванки

Автор

Софія погано пам’ятала своїх батьків, точніше, не пам’ятала їх зовсім. Все своє дитинство вона звикла чути, що вона сиротинка і це при живих батьках. Незважаючи на це у Софії було щасливе дитинство, бабуся навчила її шити і пекти, ну а дід вправно поратися з молотком та іншими потрібними у господарстві інструментами. Про батьків Софія не … Читати далі

Ігор повертався додому з роботи. – Кохана, нас сьогодні раніше відпустили. Ти вже вдома? – подзвонив чоловік до дружини. – Ще ні. По продуктами на вечерю зайшла, – відповіла Ольга. – Добре. В дома побачимося, – сказав Ігор і закінчив виклик. За півгодини Ігор зайшов в квартиру та почув, що його мати у своїй кімнаті розмовляє телефоном, говорила вона голосно. Ігор прислухався до розмови, і застиг від почутого

Автор

– Господи! – вигукувала свекруха. – Ти що приготувала? Це ж суцільна сіль! Ти що цілу пачку солі в каструлю з супом висипала? Тамара Іванівна демонстративно полоскала рота під краном. – Та ні, – розгубилася Оля. – Нас вчили у дитбудинку готувати. Це мій фірмовий суп, я посолила, як завжди. Нічого не розумію… – Погано … Читати далі

Ольга Андріївна переїхала жити з села у місто до сина Валерія. У нього з невісткою Мариною вона жила вже чотири місяці… Одного дня Ольга Андріївна прокинулася від якихось голосів. Жінка прислухалася… Говорили явно про неї! Валерій говорив своїй дружині: – Пенсія її нам зайвою не буде! Потерпи… А матері багато не треба! – Тобі б тільки вигоду мати, а я годуй її! – обурювалась Марина. – Та що її там годувати – миска супу! – ахнув Валерій. – Апетит у неї добрячий! – не вгавала невістка. Ольга Андріївна застигла від несподіванки. Вона не вірила своїм вухам

Автор

Ольга Андріївна просто сиділа біля вікна. Дивитись їй не було на що – дванадцятий поверх, тільки вікна навпроти. А вниз, надто далеко, вона не бачила. Та й що там дивитися? Спускатися в ліфті одна Ольга Андріївна боялася, а син і невістка допізна на роботі. Жінка відчувала, що тут, у цій квартирі, вона чужа. Валерій, хоч … Читати далі

Раїса з чоловіком Дмитром приїхали на дачу. Вони зайшли на подвірʼя й оторопіли від побаченого. На кущі улюблених троянд Раїси не було жодного бутону! – Ох, як так можна? – заплакала Раїса. Дмитро як міг заспокоював дружину. – Так, Раїсо, давай-но, переодягайся, і ми з тобою підемо гуляти, – нарешті сказав він. Вони вийшли з дому, і пішли повз місцевий цвинтар у бік лісу. Раптом Раїса глянула на цвинтар і застигла. – Дмитрику, а що це там таке?! Дивись! – дружина побігла до паркану і хвацько перелізла через нього. Дмитро не розумів, що відбувається

Автор

Чергову поїздку на дачу, як вони з чоловіком Дмитром називали хатинку в селі, Раїса чекала з величезним нетерпінням. А все тому, що нещодавно в її саду розпустилися чорні троянди! Чорних троянд на світі, звичайно, не існує, але на одному рожевому кущі бутони були такого темно–бордового кольору, що здалеку вони здавались аж чорними… Вирощування квітів для … Читати далі

Світлана була на обіді, тому вирішила подзвонити своїй матері. – Мамо, ти зараз удома? – запитала вона в слухавку. – Так, ти ж знаєш, що я зараз у відпустці, – відповіла мати. – Ти тільки нікуди не йди, мій директор хоче познайомитися з тобою! – А навіщо? – ахнула Наталя Петрівна. – Мамо, я сама не знаю! Мені здається, він закохався в мене. Ми скоро будемо… – Мамо! – гукнула Світлана з порога. – У нас гості! Наталя Петрівна вийшла в коридор. Вона глянула на директора і застигла від несподіванки. – О, Господи! Цього не може бути, – тільки й сказала вона

Автор

Наталя Петрівна прийшла додому. Вона відкрила двері своєї квартири і ахнула від несподіванки – на порозі стояла її донька і плакала. – Світлано, щось трапилося? – занепокоїлася мати. – Мамо, весілля не буде! Батьки заборонили Роману зустрічатися зі мною… – Навіть так! – здивувалася Наталя Петрівна. – Його батьки сказали, що я йому не пара! … Читати далі

Наталя лежала в пологовому. Зранку вона вирішила подзвонити до свого чоловіка Олександра. – Сашко, слухай тут така справа… – невпевнено сказала вона в слухавку. – Що трапилося?! – ахнув чоловік. – З тобою все добре?! Чи з донечкою щось? – Та ні, – заспокоїла чоловіка Наталя. – З нами все гаразд, тут в іншому справа … – Ну, слава Богу! – зітхнув Сашко. – Добре кажи, що ти там ще надумала? – Сашко, слухай! – рішуче сказала Наталя. – Тут дівчинка є… Так ось, вона сина народила, але є проблема, – Наталя затихла. – Та кажи вже, що там таке?! – Сашко не розумів, що відбувається

Автор

У коридорі пологового будинку сиділи дві жінки. Одна з них була, Наталка доглянута, сильна жінка, а ось друга зовсім ще дівчисько, зі зляканими очима. – Ти ось, що, Поліно, – умовляла Наталка співрозмовницю. – Ти головне не бійся! Не ти перша, не ти остання. Те, що воно страшно тобі, зрозуміло, але ти головне про малюка … Читати далі

Валя дуже закохалася в однокурсника Сергія. Батькам Валя не говорила про своє свавільне рішення кілька місяців. Уявляла вона, як мама засмутиться, дізнавшись про те, що дочка живе цивільним шлюбом з однокурсником. Але чутки дійшли й до них. – Так, мамо, – опустила погляд Валя. – Ми так вирішили, тому що любимо один одного. – Ох, поспішаєш ти… – відповіла мама. – Коли кохають, тоді в ЗАГС ідуть. І живуть законним шлюбом. Валя почервоніла від досади. Сергій ніколи не говорив про одруження, і дівчина переживала з цього приводу. А потім сталося найгірше

Автор

На подвір’ї було чимало дітлахів. Але особливою дружбою вирізнялися двоє: чотирирічний Володя і дівчинка Валя – другокласниця. Різниця у віці у них була чотири роки, і Валя наче гралася в дочки-матері з хлопчиком. Тільки й чулося: – Володя! Іди обідати! Я суп зварила! На дзвінкий голосок сусідки Володя їхав триколісним велосипедом на «обід», де в … Читати далі