Порозвозивши дітей в школу і садочок, Зоряна набрала свекруху і попросила, щоб та пішла з нею по магазинах. – Мамо, мені тут на осінь треба дещо прикупити, допоможете мені вибрати? Маєте час походити зі мною по торговому центрі? – Добре, донечко, але не довго, бо мені ж ще треба гостину готувати, – каже Валентина Петрівна. І хоч якою б вона зайнятою не була, та невістці вона не відмовить, у неї ж мами немає, нема з ким порадитися, а якщо Господь вже привів її в їхню родину, то Валентина вирішила, що стане для неї не свекрухою, а мамою

– Зоряно, забув тобі сказати, нас мама в гості запросила. В суботу у неї день народження, так що придумай щось, як її привітати. Ну все, я побіг, поспішаю, – Олег поцілував дружину і пішов на роботу. Зоряна допила свою каву, діти ще спали, але потрібно було старшого відвести в школу, він уже першокласник, а молодшого … Читати далі

– Будинок він захотів! Рік носа не казав, чекав, коли батько богові душу віддасть, палець об палець тут не вдарив, а тепер дім йому потрібен! – Ні будинку, ні саду, ні п’яді землі тобі тут не обломиться

– Ох ти, скільки вас! – Степан Ілліч розкинув руки, ніби бажаючи обійняти всіх одразу. – Та ось, батьку, вирішили на вихідні до тебе приїхати, – син, Андрій, висаджував з машини своїх дітей, Лілю та Антона, та сина друзів, який їхав своєю машиною слідом за ними, Ромку. Дружина, Настя, випурхнула з інших дверей. – Здрастуйте, … Читати далі

Олена вийшла з ванної кімнати, закрутила рушником волосся й пішла поставити чайник. Вдома вона була сама. Олена зайшла на кухню й застигла на порозі! На столі стояла хлібниця з нарізаним хлібом, у мийці лежала брудна тарілка й ложка з виделкою, а на плиті стояла каструля! Олена підійшла, доторкнулася – ще тепла… Раптом вона почула звук телевізора, який хтось увімкнув. – О, Господи, – прошепотіла дівчина. – Тут хтось є… Олена побігла у ванну і тільки й встигла накинути халат, як у двері хтось постукав. Олена аж застигла від несподіванки

Нарешті закінчився робочий тиждень. Вечір п’ятниці, як маленьке свято, а попереду вихідні, які мали бути чудовими! Оленка потяглася – засиділася на роботі. Всі вже пішли, пора і їй додому. Вона вимкнула комп’ютер, перевзулася і тільки взялася за сумочку, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Оленка глянула на екран. Це була власниця квартири, яку вона орендувала – … Читати далі

Родина родиною, а гроші грошима, – пояснюю я своєму чоловікові. – До чого тут твоя сестра? Хіба вона нам хоч чимось допомогла за 35 років нашого сімейного життя? Микола просив у мене, щоб я позичила його сестрі 4 тисячі євро. Гроші у мене були, я з заробітків з Греції лише нещодавно повернулася, звичайно, що не з пустими руками. Його родичам там на щось не вистачає 4 тисячі євро, і мій чоловік просить, щоб я позичила, адже за його словами вони у нас і так просто так лежать, а ми могли б зараз родичці допомогти. Нічого давати зовиці я не хочу, я собі ці гроші заробила, нехай мені лежать. Звідки вона їх потім віддавати збирається

– Родина родиною, а гроші грошима, – пояснюю я своєму чоловікові. – До чого тут твоя сестра? Хіба вона нам хоч чимось допомогла за 35 років нашого сімейного життя? Микола просив у мене, щоб я позичила його сестрі 4 тисячі євро. Гроші у мене були, я з заробітків з Греції лише нещодавно повернулася, звичайно, що … Читати далі

Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

Було пізно. Оля, вклавши дітей спати, пішла на кухню. Закип’ятила води в чайнику, налила собі чаю і вмостилася за стіл. Чоловіка Івана все ще не було – в останні тижні він мав багато роботи, доводилося затримуватися. Дружині було шкода його, вона намагалася вберегти чоловіка від домашніх турбот, оточити його турботою і ласкою. У їхній сім’ї … Читати далі

Марія приїхала додому ввечері. Біля під’їзду вона глянула – а у вікнах її квартири світла немає! Жінка дуже запереживала й швидко помчала в підʼїзд. Марія підійшла до дверей квартири, тихенько відчинила своїми ключами два замки і зайшла всередину. Тихо вдома… Не чути її Миколи… – О, Господи, невже з ним щось сталося? – подумала вона. Марія увімкнула в коридорі світло й зайшла у вітальню. Вона глянула на диван і аж присіла від побаченого

-Дітей виховали, і як тільки вона вийшла на пенсію, то одразу і втекла від мене, уявляєш?! – скаржився сивий чоловік у капелюсі своєму партнеру по грі в шахи. Осінь тільки-но почала розкидати своє золоте листя у дворі. Погода стояла чудова. Дихалося легко й вільно. Так уже повелося, що влітку пенсіонери проводили весь час у парку … Читати далі

— Довго не їхав ти. Чекала Олександра, щороку чекала. Ось, казала, синок приїде, онука покаже, хату на нього відпишу… Чекала-а… Заготовки кожне літо для вас готувала, на ганку сиділа, на дорогу дивилася…

Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але не сім’я. Вони майже не розмовляли, лише перекидалися фразами у справі. — На заправку треба, — сказав водій.— Давай. І в туалет якраз, — кивнула жінка, що сиділа поруч. Вона одягла чорні окуляри. — Я б поїв, і коли б …, — розвалившись ззаду, мріяв молодик. Одягнений … Читати далі

Закінчивши свою «правдиву розповідь про батьківські страждання», Віктор запропонував синові переїхати до нього: — У тебе чудове майбутнє і великі перспективи, Ігоре. Ні: Ігор Вікторович. Я зможу дати тобі все, і навіть більше… — Кирилович…, – поправив Віктора хлопець, – моє по батькові – Кирилович

— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася, побачила палаючі ненавистю очі, стиснуті кулаки і, завмираючи від внутрішнього страху, запитала: — Щось сталося, синку? Чому ти на мене кричиш? — Ти брехала мені все життя! … Читати далі

У Надії був вихідний і вона вирішила побалувати своїх домашніх чимось смачненьким. Трохи подумавши Надя вирішила спекти шарлотку. Але виявилося, що в будинку немає борошна і, як би Наді не хотілося, треба було йти в магазин. В цей момент вдома нікого не було, Надя зачинила двері на ключ і пішла зі спокійною душею, але, коли повернулася з подивом, виявила, що вдома хтось є. Надя зайшла в будинок і застигла від здивування. – Що ти тут робиш? – тільки й вигукнула жінка

Надія була жінкою суворою, але справедливою. Все своє життя вона прожила у селі. Тут народилася, вчилася, а потім вийшла заміж і народила трьох дітей. Із чоловіком Віктором вони прожили вже 25 років. Жили добре, на заздрість багатьом. Мали свій добротний будинок, господарство і не поганий дохід, але своїм статком ніколи не хвалилися. Діти у них … Читати далі

— Чого мовчиш? Вгадала? Не працюєш? На шиї у мамки з папкою сидиш…

— Синку, купи квіточки!— Дякую, не треба. Назар стояв на зупинці,— чекав автобус. І все було добре, рівно до того моменту, як звідкись з’явилася бабуся з айстрами. Поставила відро з оберемком квітів, сіла на складний стільчик і, мабуть, занудьгувала: на зупинці нікого не було, та й автобуси давно не під’їжджали. — Купи квіточки, дівчині подаруєш! … Читати далі