– Гроші, які подарували мої родичі, я беру собі, – накопичуватиму, треба розширюватися. Квартиру цю продамо, я додам, купимо спільну. Це буде моя частка. – А хіба в сім’ї гроші не спільні? – Мені твоїх не треба! Це буде мій внесок у сім’ю. А те, що подарувала твоя рідня, – витрачатимемо на потреби. Я голова сім’ї, мені й розпоряджатися фінансами!
– Мамо, я зустрічаюся з Мишком. Він такий милий, галантний. Можливо навіть трохи старомодний. З пальто допоможе, пакет несе, в автобус пропускає, руку подає. Такий уважний. Запитує, коли гуляємо, чи не замерзла, чи не втомилася. Дбайливий. – Він навчається? – Останній курс, як і в мене. Батьків не знаю, ще не дійшло. Напевно добрі люди. … Читати далі