Микола заходив у хвіртку своєї дачі під руку з якоюсь панянкою. – Миколо, привіт! – гукнула йому сусідка Ігорівна. – А хто це з тобою?! – Привіт, Ігорівно! – сказав він. – Ось одружитися надумав. Майбутню хазяйку, Оленку, привіз… Олена працювала на дачі, не покладаючи рук. Микола теж не відставав від коханої… Якось Ігорівна зазирнула через паркан до Олени. Микола якраз поїхав у місто. – Ну що, сусідко-наречена, на чайок зайдеш? – запитала вона. – Зайду, – сказала Олена. Вона пробула в Ігорівни півтори години і прийшла додому перед самим поверненням Миколи. – Ти чого така задумлива? – поцікавився Микола. Олена тільки й посміхнулася. Вона вже знала всю правду

– Миколо, привіт! А хто це з тобою?! – гукнула через огорожу цікава сусідка по дачі. Микола, який заходив у хвіртку свого будинку під руку з якоюсь панянкою, примружився. – Привіт, Ігорівно! А ти все на спостережному посту чергуєш? – привітався Микола, посміхнувшись. – Ось одружитися надумав. Майбутню хазяйку привів. Сама ж знаєш – хазяйство … Читати далі

Ліда повернулася з роботи додому. Жінка відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і здивувалася, побачивши взуття свого нареченого Олега. Жили Ліда та Олег поки що окремо. – Це що, Олег вирішив мені якийсь сюрприз влаштувати? Але де ж він взяв ключі? Можливо мама дала? – подумала вона. – Ну тоді треба йому підіграти! Ліда тихенько роззулася, зняла пальто. Несподівано, з вітальні долинули якісь голоси. – Він що не сам? – подумала дівчина. Ліда тихенько підійшла до дверей вітальні, відкила їх, зайшла в середину і…остовпіла від побаченої картини

Ліда та Ілля були знайомі з дитячого садка. Хлопчик був старший на два роки, але із задоволенням грав зі своєю подружкою, допомагаючи їй ліпити пасочки з піску. Потім Ліда пішла до тієї ж школи, що й Ілля, і він довго носив її портфель, уважно оберігаючи дівчинку від інших хлопчаків. А їй ніхто й не був … Читати далі

Наталка повернулася додому раніше, ніж планувала. Жінка зайшла в квартиру. І раптом почула приглушені голоси на кухні. Один голос був жіночим… – Невже Денис мені зраджує! – обурилася Наталка, і кинулася на кухню. За столом спиною до неї сиділа жінка з рушником на голові. Наталя підлетіла до здивованого її появою Дениса, розвернулася до розлучниці, і раптом застигла. Перед нею сиділа…жінка. Худенька, струнка. І зовсім старенька. Дуже старенька. – Знайомся! Це Галина Іванівна! – раптом сказав Денис. – Яка ще Галина Іванівна? – Наталка здивовано дивилася то на чоловіка, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

– Юля, привіт! Можна я зараз до тебе приїду? – Наталка говорила, ледве стримуючи сльози. – Що сталося? – запитала Юля, винувато глянувши на чоловіка. – Денис мене покинув. Сказав, щоб я забиралася з його життя. – Прямо зараз забиралася, на ніч дивлячись? Щось не схоже на Дениса. – Ти мені не віриш? Теж мені … Читати далі

Я не знаю, на що образилася моя кума Настя, але, даруйте, у неї шестеро дітей! Я прямо сказала їй на новорічні свята, щоб більше не приходила до мене з усіма ними відразу! Ну от просто не брала всіх шістьох, і все!

Я не знаю, на що образилася моя кума Настя, але, даруйте, у неї шестеро дітей! Я прямо сказала їй на новорічні свята, щоб більше не приходила до мене з усіма ними відразу! Ну от просто не брала всіх шістьох, і все! Нехай бере трьох, а решту залишає вдома – з чоловіком, з бабусею, з нянею. … Читати далі

– Ну все, люба, — пролунав переможний голос Ігоря з передпокою, як тільки він переступив поріг квартири. – Тепер моя мама розпоряджатиметься твоїм майном, якщо визнає за потрібне

Марина, що тільки-но почала розслаблятися після урочистостей, і ледве встигла зняти туфлі на високих підборах у передчутті першої шлюбної ночі, так і застигла з взуттям у руках. – Ну все, люба, — пролунав переможний голос Ігоря з передпокою, як тільки він переступив поріг квартири. – Тепер моя мама розпоряджатиметься твоїм майном, якщо визнає за потрібне … Читати далі

– Що це ти на себе начепила? Вирішила хоча б на це ганчір’я сторонніх мужиків чіпляти?! Самій, як у такому ходити? Чи не соромно? Чи в тебе в голові так само погано, як й з зовнішністю? Порожнеча і вульгарність?

– Що це ти на себе начепила? Вирішила хоча б на це ганчір’я сторонніх мужиків чіпляти?! Самій, як у такому ходити? Чи не соромно? Чи в тебе в голові так само погано, як й з зовнішністю? Порожнеча і вульгарність? – чоловік Лізи, Іван, підвівся і вийшов із кімнати, залишивши з гостями дружину, яка за кілька … Читати далі

Семенівна з подружками вирішили попліткувати. Старенькі вийшли посидіти на лавці біля будинку. Вони сперечалися про своїх внуків – хто краще в житті влаштувавався, хто як живе… – Бабусю, ти там не змерзла?! – раптом вікна другого поверху висунулася голова якогось молодого чоловіка. – Ні, любий! – гукнула Семенівна. – Все добре! Голова зникла, а за дві хвилини на вулицю вийшла якась молода дівчина з пледом у руках… – Ольго Семенівно, ви б не засиджувалися, вітер холодний! – строго сказала вона. – Он вкрию вас, щоб не змерзли! Вона вкрила Семенівну пледом і побігла назад у під’їзд. – А хто це був? – здивовано запитала Макарівна, не розуміючи, що відбувається

– Хто в тебе онук? Будівельник? – насупившись, запитала Макарівна. – У сенсі директор будівельної фірми? – Ні, – посміхнувшись, відповіла Семенівна, – На будівництві він працює. Каменяр. – Каменяр, – скривившись повторила Макарівна. – Іванівно, ти чула? Каменяр! – А що, зараз молодь мулярами стає? – Іванівна щиро здивувалася. – А що, у твоїх … Читати далі

Лариса готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Час був пізній. – Кого це принесло? – здивувалася жінка, витерла руки об рушник і пішла відкривати. На порозі стояв її колишній чоловік. – Сергію? Що тобі треба? – одразу запитала Лариса. – Пустиш? Мені потрібно з тобою серйозно поговорити, – зам’явся він. – Ти на годинник дивився? Та й про що нам з тобою говорити! – обурилася Лариса. – У мене до тебе є важлива справа! – не здавався Сергій. – Яка ще справа? – не зрозуміла жінка. Раптом, з-за спиною чоловіка почулися дивні звуки. – Що це? – здивувалася Лариса, придивилася і… ахунла від побаченого

Батьки Василини розлучилися, коли їй виповнилося дванадцять. На жаль, це не було мирне розлучення, коли двоє дорослих зуміли домовитися. Ні, це було класичне розлучення з взаємними докорами, сварками та сльозами. Напевно, мамі та татові Василини просто не судилося бути разом. І як вони протрималися так довго, навіть сама Василина не розуміла. Вони були зовсім різні. … Читати далі

– Мамо, ну, нарешті! Ти де? Що сталося? Я вже в поліцію дзвонити зібралася! Ти куди зникла? – кричала Інна в істериці

– Мамо, ну, нарешті! Ти де? Що сталося? Я вже в поліцію дзвонити зібралася! Ти куди зникла? – кричала Інна в істериці. Її мати, Наталя Семенівна, зазвичай тиха та мирна старенька, ніколи раніше проблем доньці не доставляла. Жила собі спокійненько одна, нікого не чіпала. Квартира в неї була своя, окрема, хоч і невелика, але дуже … Читати далі

– Ми з батьком вирішили подарувати вашій сестрі на весілля квартиру – хоч би однокімнатну! Але самі ми цього зробити не зможемо, тому просимо вас взяти участь у цій справі фінансово. – Олюшка вибере квартиру, а ми – всі три сім’ї – скинемося, та купимо. Якщо трохи не вистачить, Єгоре, ви з Поліною візьмете кредит. Ви ж вже розплатилися з іпотекою

– Тебе завтра мати до себе запрошувала? – Запитав Микита у старшого брата. – Так, – відповів Єгор. – Ти не знаєш, з якого приводу вона загальні збори влаштовує? – Уявлення не маю. На загальний збір це ніби не схоже, вона мені веліла без Юльки приходити, – сказав Микита. – А мені, щодо Поліни, нічого … Читати далі