Uncategorized

Вчорашній вечір був особливим – ми святкували день народження моєї дружини Аліни. Атмосфера була теплою, гості веселилися, і все здавалося ідеальним. Але після свята я не міг знайти собі місця. У голові крутилися думки про подругу Аліни – Анжеліку. Вона ніби зачарувала мене. Я відчував провину за ці думки, але нічого не міг із собою вдіяти.

Автор

– У тебе нова подруга, чи що? Я дивлюся – ти прямо не вилазиш із телефона. Про що говорите? – Ігор з легкою усмішкою на обличчі стояв і милувався своєю молодою дружиною. Вони вже рік, як побралися, після закінчення інституту. До цього Ігор два роки до Аліни залицявся. Батьки їх теж давно знайомі були і … Читати далі

Вечір п’ятниці. Марина саме готувала вечерю, коли з роботи повернувся її чоловік Роман. Як завжди, він швидко роззувся і зайшов на кухню, але цього разу його обличчя буквально сяяло від щастя.

Автор

– Марино, глянь у вікно. Подивися, що нам мама купила. Марина підійшла до вікна. Під вікном стояли машини. Все начебто, як і раніше. Ось її. Ось та з другої квартири, та з п’ятої, дві інші з другого під’їзду. Те що це машина вона не сумнівалася, Роман просто мріяв, як він їздитиме на новенькому авто. Саме … Читати далі

Яна повернулася додому після чергової поїздки. Швидко розклала речі і пішла в душ. Раптом пролунав дзвінок у двері, а потім і стукіт. Стукали настирливо. – Не дають спокійно помитися, – промовила вона, виходячи в коридор. Яна заглянула у вічко. На порозі стояв молодий чоловік. – Хто там? – запитала вона. – Таню, відкривай швидше. Я пішов від дружини. Вона все дізналася, – раптом вигукнув незнайомець. – Таню тут немає, – відповіла Яна, відчинивши двері. – Як немає? А де вона? Це квартира Тані! – вигукнув він. – Шановний, ви щось плутаєте! – здивовано сказала Таня, дивлячись на гостя і нічого не розуміючи.

Автор

Дві сестри Таня та Яна вже досить давно стали дорослими. Обидві навчаються в інституті лише факультети різні. І ось вони вирішили, що настав час їм жити окремо від батьків. Бо де це бачено, що дорослі дівчата під наглядом батьків живуть. Їхні однокурсники давно окремо, деякі вже й парами, а вони все додому, до мами під … Читати далі

В Галини не стало тітки. Вона вирішила зʼїздити до хати тітки в село – перебрати речі… Галина відкрила шухляду комоду. Їй хотілося ще забрати деякі речі тітки на згадку. В шухляді були акуратно складені рушники, постільне. Відкривши другу шухляду, Галя побачила одяг. Деякі нічні сорочки та кофтинки були куплені про запас, лежали ще з етикетками. Галя провела рукою по них і раптом відчула під кофтинками щось тверде. На дні шухляди лежала якась дерев’яна скринька. Галя відкрила її і аж стрепенулася від побаченого

Автор

Автобус повернув із шосе на ґрунтову сільську дорогу. До села залишалося їхати близько трьох кілометрів. В автобусі їхали лише два пасажири: Галина та її подруга Тетяна. Решта вийшли раніше, біля своїх сіл. – Ну, ось, і наше село скоро, – зітхнула Галина. – Пам’ятається: скільки ж я тут своїх канікул провела… Так, рахуй усі шкільні, … Читати далі

Віра Аркадіївна зібралася йти в магазин. – Сьогодні треба купити соняшникову олію і хліб, – вирішила старенька. – Мабуть, поки що, все… Вона вже взувалася, як раптом у двері подзвонили. Старенька здивовано відкрила двері. За порогом стояла Наталя – її сусідка з п’ятого поверху. Її Віра Аркадіївна знала з дитинства. – Привіт, Наталко! – сказала жінка. – Проходь. – Здрастуйте, тітко Віро, – Наталя переступила поріг. – Я на хвилиночку… Вона поставила на підлогу якісь пакети. – Що це таке, Наталко? – здивувалася старенька. – А ось дивіться! – Наталя розкрила один із пакетів. Віра Аркадіївна заглянула всередину і ахнула від побаченого

Автор

Віра Аркадіївна поверталася з цвинтаря, витираючи сльози на зморшкуватих щоках. Нещодавно вона домовилася з робітниками, що ті почистять, пофарбують могилку батьків та чоловіка. Підстрижуть траву, приведуть все до ладу. Самій робити це не під силу. Чоловіки так і зробили, роботою Віра Аркадіївна залишилася задоволеною. А ось вартістю робіт зовсім ні… Коли вона звернулася до них … Читати далі

Тамара з сином вийшла з церкви і сіла на лавці у скверику. Раптом до них підійшов їхній сусід Павло Денисович. Чоловік зупинився поряд, Тамара підвела на нього погляд. -Дядьку Павло? А ви що тут робите? До церкви прийшли? – здивувалася вона. – Ні, Тамаро! Я вас шукав! – несподівано сказав він. – Справа у мене є до тебе. Серйозна! – Справа? До мене? – не зрозуміла Тамара. – Так! – рішуче заявив Павло Денисович і все розповів жінці. Тамара вислухала сусіда і застигла від почутого

Автор

Павло Денисович сидів біля вікна своєї кухні і вдивлявся в те, що відбувалося крізь пелену дощу. Був ранній ранок, негода. Іти нікуди не хотілося. Та й куди йти? До магазину хіба що дійди за хлібом. Але це встигне. Багато чого в його житті стало неважливим, особливо зараз, коли Раїси більше немає поруч, пішла раніше за … Читати далі

Чому я залишилася з чоловіком після його зради

Автор

«Те, що не вбиває тебе, робить тебе сильнішим». Мій чоловік розчарувався в нашому шлюбі. Ну, він точно не здався … Він знайшов когось іншого. Отже, чому я повинна залишитися і боротися за когось, хто завдав мені удар в спину і залишив мене стікати кров’ю? Навіщо мені боротися, щоб врятувати свій шлюб, коли той, кого я любила … Читати далі

Сашко з Любою святкували новосілля. Усі сиділи за столом. Не було тільки матері Сашка. Невдовзі з’явилася й вона. – Мамо, сідай! – сказав Сашко. – Ми чекаємо. Жінка неохоче сіла за стіл. Усім своїм виглядом вона показувала невдоволення. Пробувала кожну страву дуже обережно. – Мамо, припини, все дуже смачно, – прошепотів Сашко. Ходімо я краще покажу тобі будинок. – Ну, давай, – погодилась та. – Оце наша кімната з Любою, ця Іванка, а ця Інни… – розповідав син. – І все?! – раптом запитала мати. – А що ще? – Сашко здивовано дивився на матір, не розуміючи до чого вона веде

Автор

Діти раділи більш, аніж дорослі… Іванко та Інна радісно бігали по кімнатах. Цілих три тепер у них кімнати, у кожного по одній! Раніше їхня родина змушена була тулитися в одній кімнаті. Батьки на житло збирали. Навіть діти розуміли все і не вимагали жодних надмірностей. Звичайно жити можна було й у матері глави сімейства Олександра, але … Читати далі

У матері Алли був день народження. Алла прийшла привітати її. Стіл вже був накритий. Гості сиділи за столом та розмовляли між собою. Алла оглянула всіх присутніх, і тільки один чоловік здався їй не знайомим. Усі посідали, і першим взяв слово цей незнайомець. Він почав говорити тост. Алла вислухала його і застигла від почутого. Жінка глянула на маму – та тільки єхидно посміхалася. І в цій тиші першим прийшов в себе брат Алли. – Пішов геть звідси! – тільки й вигукнув Андрій

Автор

– Алло, там якийсь чоловік з букетом прийшов, тебе питає, – шепотів дядько Володя, просунувши голову у прочинені двері. – Нехай зачекає, – посміхнулася Алла. Алла годувала свого новонародженого сина. Сьогодні у їхній родині потрійне свято – два тижні тому народився син, якраз у ювілей бабусі. І Аллі сьогодні виповнюється 25 років. Вирішили, що всі … Читати далі

Зоя прокинулася рано, приготувала декілька салаті, запекла курочку. Сьогодні у неї день народження. Святкувати вирішила у колі близьких, тільки мама та її чоловік Віктор. Ближче вечора святковий стіл був повністю готовий. Прийшла мама, чекали тільки на Віктора, коли він повернеться з роботи. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Щось Вітя рано сьогодні, – сказала Зоя до мами. – Можливо сьогодні раніше вдалося звільнитися. Зоя вийшла в коридор, відкрила двері і застигла на місці від побаченого

Автор

Кілька років тому Семен пішов від дружини. Причина була до банальності проста: вони із Зоєю бідно жили. Їх двох зарплат ледве вистачало на оплату орендованого житла, і на харчування. Одягала Зою мама, вона ж і грішми допомагала, а Семен вдавав, що шукає нову роботу. Дитину теж не заводили. Не по кишені. І ось раптом підвернувся … Читати далі