Uncategorized

— Отже, твоя мама переїжджає до нас, бо свою житлову площу вона вже переписала на твою сестру? — Соломія сіла на краєчок дивана, уважно дивлячись на чоловіка. — Ну чого ти відразу так сприймаєш? — Андрій зітхнув і сів поруч. — Мар’яні зараз важко. У неї двоє дітей, вони постійно винаймають чужі кутки, переїжджають. Мама … Читати далі

Ранок у приміському селищі під Львовом починався не з кави, а з гучного гуркоту старого паркана. Марія стояла посеред городу в гумових чоботях і сердито дивилася на межу. Там, занизько схилившись над кущами малини, сопів її сусід по дачі та колишній сусід по сходовому майданчику в місті Павло. – Павле, я ж просила не скидати … Читати далі

Дзвінок пролунав о дев’ятій вечора, коли Віра саме виходила з офісу. – Віро! – голос тітки Галі, сусідки, був схвильований, навіть зляканий. – Ти знаєш, що твоя мати будинок продає?! Віра завмерла на сходах, притиснула телефон до вуха. – Що? – Будинок! Ваш будинок! Оголошення біля магазину висить – “Продається”. І рієлтор приїжджав, все фотографував. … Читати далі

— Любове Василівно, я ваш старий сервіз склала в коробку і винесла в комору, бо він зовсім не пасує до нашої нової кухні! Світлана вимовила це так буденно, ніби просто викинула порожній пакет з-під молока, і продовжила ставити на відкриту полицю важкі керамічні горнятка з дурнуватими написами. Любов Василівна завмерла біля плити. Ті білі порцелянові … Читати далі

Ранковий туман повільно осідав на шибки старої хрущівки, у якій Марина тимчасово знайшла прихисток разом із двома синами. Вона сиділа на вузькій кухні батьківської оселі, стискаючи обома руками гарячу чашку з міцним чаєм. Це відчуття ошуканості було знайомим до найменшої дрібниці, ніби вона знову дивилася той самий фільм, фінал якого приносить лише розчарування та душевний … Читати далі

Коли перше розлучення остаточно розірвало моє молоде життя навпіл, моєму синові Артемчику щойно виповнилося дев’ять років. Тоді мені здавалося, що світ звузився до розмірів нашої крихітної однокімнатної квартири на четвертому поверсі старої хрущовки в невеликому містечку. Це житло було єдиним, що мені дісталося від покійної бабусі: облізлі паперові шпалери з бляклими волошками, старий скрипучий паркет, … Читати далі

– Це знову вчорашнє? – Ярослав відставив тарілку і скривився. Суп я варила в обід, про що й нагадала чоловікові. – А виглядає, як учорашнє, – надув він губи. – Їж, або замовляй доставку, – холодно відповіла я, – іншого в мене для тебе нічого немає. Ярослав похмуро глянув на мене, присунув до себе тарілку … Читати далі

— Мамо, ну навіщо тобі отой птах, здай його кудись або відпусти, ти ж ледве сама на ногах тримаєшся! — Сину, а тебе я теж мала колись комусь віддати, як важко було? — тихо, але твердо відповіла Софія у слухавку. Син на іншому кінці дроту лише важко зітхнув і перевів розмову на погоду. Софія поклала … Читати далі

— Якщо ви з Назаром не візьмете на себе картоплю і помідори, я просто ляжу посеред городу і не встану а сусіди скажуть, що ви мене у могилу звели, — спокійно, наче диктувала список покупок, промовила свекруха і поклала на стіл вирваний із зошита аркуш. Я подивилася на папірець. Там був акуратно накреслений план дачної … Читати далі

Олена лежала в лікарні після операції, а чоловік вивозив з дому речі. Не меблі, не техніку. Три предмети, кожен з яких означав більше, ніж здавалося. Олена дізналася про все від сусідки. Не від чоловіка, не від матері, не від подруги, яка присягалася, що завжди скаже правду. Від Тамари Павлівни з третього поверху, яка зателефонувала в … Читати далі