Uncategorized

— Як… як не буде наступного побачення?! — перепитав він, замахавши блокнотом. — Аліно, зачекай! Чому?! Ми ж так чудово поспілкувалися! Ми знайшли спільну мову, обговорили фінансовий фундамент, у нас немає жодних секретів! Ти відповідаєш всім моїм критеріям! Ну… Запитав я скільки ти точно заробляєш, і що? Це не дрібниці, все в житті має значення! … Читати далі

«Ти ж розумієш, що твій автобус чекати не буде?» — мати легенько торкнулася його плеча, піднявшись на пальчики, щоб обійняти сина. Вона в нього невеличка, тендітна, завжди привітна та дивовижно світла. Поруч із нею будь-яка тривога стихала сама собою, а в хаті завжди пахло свіжою випічкою та сушеними чебрецем і м’ятою. А от Юрій вдався … Читати далі

Павло та Катерина сиділи на кухні та пили чай. Був суботній ранок. – Чим займемося сьогодні? Ягоди зібрали, може в ліс по гриби поїдемо? Смажених із молодою картоплею на вечерю хочеш? – Хочу. – Ну тоді я за кошиками, а ти поспішай. По  гриби рано вставати треба, а ми тут чаї розпиваємо. – А що, … Читати далі

— Олегу, — я зітхнула, відчуваючи глибоку втому від цієї безперервної боротьби. — Сімейна психотерапія допомагає тоді, коли обидва партнери хочуть зберегти стосунки й любити один одного. Коли є що рятувати! А у нас немає фундаменту. Ми просто живемо за звичкою. Жодний психотерапевт у світі не зможе змусити мене полюбити тебе знову або відчути потребу … Читати далі

– Андрій каже мені неправду й не червоніє. Каже, що ви давно живете як сусіди. Тож, я вирішила прискорити цей нудний процес. Мені ж скоро у пологовий. Розійдіться мирно, без зайвих драм, – сказала незнайома жінка, на порозі моєї квартири. Суботній ранок починався зовсім інакше, обіцяючи довгоочікуваний заслужений спокій. Ліза працювала старшою адміністраторкою у великій … Читати далі

— Якщо ти зараз вийдеш за ці двері, назад вороття вже не буде! — голосно й твердо мовила Надія Петрівна, стоячи на порозі невеликого передпокою і склавши руки на грудях. Соломія зупинилася на мить, міцніше стиснувши в руках стару сумку з речами. Вона відвела погляд убік, намагаючись опанувати себе, адже за останні місяці втомилася від … Читати далі

Свого часу в родині Ковальчуків зростало двоє дітей — Олена та її старший брат Михайло. Батьки поклали чимало сил, щоб дати їм гідний старт, тож обоє міцно стали на ноги. Олена разом із чоловіком мешкала у власному будинку, який їм колись допомогли придбати батьки чоловіка. Михайло ж зробив поважну кар’єру, довгі роки очолював місцеве господарство … Читати далі

Аліна провела пальцем по екрану смартфона, перевіряючи баланс банківської картки. Сума у ​​додатку змусила її прикрити очі та повільно порахувати до десяти. – Вадику, – покликала вона чоловіка, що крутився перед дзеркалом у коридорі. Вадим поправляв комір нової сорочки. – Що таке, Аліно? – озвався він. – Ти за таксі в ресторан зі своєї карти … Читати далі

Софія стояла біля плити, спираючись долонями на краєчок стільниці, і відчувала, як усередині закипає те, що вона роками змушувала себе мовчки ковтати, терпіти й відкладати на колись потім. Напруга в повітрі була такою виснажливою, що ставало важко дихати. Роман щойно неохайно кинув на стіл пачку майонезу — так, ніби цим простим рухом можна було перекреслити … Читати далі

До весілля залишилося всього два тижні. Усі мої подруги, які вже пройшли через це, в один голос казали, що останні дні перед святом — це час найбільшого щастя, легкого трепету, вибору дрібничок для весільного образу, останніх примірок сукні та солодкого передчуття нового життя. Але для мене ці два тижні перетворилися на справжнісіньке пекло. Я сиджу … Читати далі