Future Investments

Хвіртка й досі трималася на дроті — так само, як у дев’яносто дев’ятому, коли Андрій уперше зачепився за нього кишенею нових шортів і з ревом побіг скаржитися дідові. Дріт давно поржавів, углибився в старий акацієвий стовпчик майже до середини, та хвіртку все одно тримав міцно, по-господарськи. Андрій смикнув закрутку, обдер палець і тихо вилаявся крізь … Читати далі

– Ти це серйозно? Жити тут? А куди тут, пробач, я маю подітися? – голос Олени звучав так, ніби Дарина запропонувала сестрі перебратися в підвал. – Нас тут і так уже троє, ще й ти з дитиною лізеш. Я тебе куди запхаю? У шафу? На балкон? Куди, скажи? Дарина не сіла. Вона стояла, наче боялася: … Читати далі

Максим і Олег були близнюками, схожими так, що навіть сусіди плуталися, хто з них хто. Проте характери в хлопців були геть різні. Максим змалку любив порядок і рахунок, а Олег жив одним днем і вірив, що завтра все якось владнається саме собою. Мати померла під час пологів. Батька не стало, коли хлопчикам виповнилося два роки. … Читати далі

Невістко, консервація сама себе не зробить! Чого ти застигла в коридорі, наче в гості прийшла? Олена ще навіть босоніжки не встигла зняти. В одній руці вона тримала тканинну сумку, в іншій — картонну коробку з вишневим пирогом, а Людмила Степанівна вже впевнено простягала їй пачку соди та абсолютно нову жовту губку. — Мамо, які банки? … Читати далі

— Та що тут думати? Невістка все організує, вона ж у нас безвідмовна! Повідомлення в сімейному чаті висіло вже кілька хвилин, і під ним одне за одним з’являлися схвальні реакції. Олексій, Лариса, Ганна. Усі троє підтримали цю ідею майже миттєво. Наче тільки й чекали, хто першим скаже ці слова, щоб зняти з себе клопіт. Я … Читати далі

Аліна проштовхнула у передпокій два величезні картаті баули й голосно обтрусила яскравий кардиган із великою брошкою на лацкані. Від неї тягнуло солодкими парфумами та вокзальною пиріжковою. Ірина так і завмерла біля полиці з дзеркалом, стискаючи в руці дерев’яну лопатку. На кухні на сковороді шкварчали рум’яні сирники. За три години в неї мав бути потяг у … Читати далі

— Якщо ти зараз підпишеш цей папір на неї, мамо, то забудь дорогу до моєї хати й онуків більше на своєму порозі не побачиш! Ці слова старшої доньки й досі печуть мені душу, наче розпечене вугілля, хоч минуло вже чимало років. Вона стояла посеред моєї світлиці вся напружена, схрестивши руки на грудях, і дивилася так, … Читати далі

— Діти мої! Ось дивлюся я на вас усіх, — сказала свекруха, обводячи присутніх важким сумним поглядом і показово зітхаючи, — і одразу видно, хто в цій родині мене по-справжньому любить і береже, а хто просто для годиться прийшов. Ірина поправила складки своєї святкової сукні, на мить притулилася чолом до холодного скла й втомлено видихнула. … Читати далі

— Ну що, задоволена тепер? — крізь зуби кинув Андрій, важко ступаючи по вологому асфальту й навіть не озираючись на дружину. — Допантилася зі своєю гордістю? Тепер не буде ні грошей, ні власного житла. І далі тинятимемось по чужих кутках та платитимемо комусь за повітря! Ірина різко спинилася, вчепилася в рукав його старої куртки й … Читати далі

Біля колонки пішла чутка: у Галки Єгорової дівчина принесла дитину без чоловіка. Жінки встигли обговорити її з усіх боків, але ніхто не знав, що ту ніч врятував мовчазний сусід на старій «Ниві». А коли на подвір’я під’їхали багаті родичі з пропозицією «врегулювати ситуацію», сільські жінки вишикувалися біля хвіртки з порожніми відрами. Фінал з червоною машиною … Читати далі