Future Investments

Після звільнення чоловік вигнав мене з дому. У розпачі я купила скромний будинок у селі, не здогадуючись, що на мене чекає. Лариса подивилася на екран ноутбука, коли в корпоративному месенджері спливло повідомлення від директора: «Усіх чекаю в переговорній. Терміново!» Жінка закрила макет нової мобільної гри й, передчуваючи лихо, вирушила на нараду. — У зв’язку з … Читати далі

Ксенія вже майже зібралася. Залишалося тільки підправити сережку, глянути на себе в дзеркало востаннє — і можна було виходити до зали. До реєстрації шлюбу лишалося всього пів години, а за дверима маленької кімнати в ДРАЦСі вже чувся топіт кроків, приглушені голоси й музика з сусіднього залу. Усе йшло як слід, навіть краще, аж поки телефон … Читати далі

Повертаючись із дачі свекрухи, Лара помітила, що у вікні їхньої квартири згасло світло, хоча чоловік залишився на дачі. А вирішивши прослідкувати, вона завмерла, побачивши, хто вийшов із ліфта… Дивний чоловічий аромат з’являвся в квартирі щоразу, коли Лара з Максимом поверталися від свекрухи. Він змішувався з ледь уловимим чужим запахом, затримувався в кімнатах і так само … Читати далі

– Як це ти не підеш до мами на ювілей? А хто тоді готуватиме й прислуговуватиме гостям? – Олег дивився на мене з таким щирим обуренням, ніби я відмовилася не від безкоштовної важкої праці біля гарячої плити, а від самої нашої сім’ї. – Я вже всім розповів, що буде справжнє домашнє застілля з українською душею: … Читати далі

— Я не затримаюся, Олено. Це робота, важливий проєкт, і я не збираюся щоразу ввечері відзвітувати про кожен свій крок, — Дмитро різко кинув телефон на тумбочку й почав розстібати ґудзики на сорочці. Олена стояла біля вікна спальні й мовчки дивилася, як серпневі сутінки повільно ковтають світло, а у дворі один за одним засвічуються ліхтарі. … Читати далі

Я п’ять років намагалася бути поруч. І ось тепер через те, що розповіла внуку правду про його батька, мені кажуть, що я більше не потрібна. — Ніко, здраствуй! Ну нарешті я до тебе додзвонилася… — Ой, Анно Юріївно, здраствуйте! Я бачила, що ви телефонували, але не могла відповісти, вибачте. Планувала ввечері передзвонити… Щось трапилося? Щось … Читати далі

— Невістко! Рідня для того й потрібна, щоб підставити плече у важку хвилину. Ти ж усе одно вдома сидиш за своїм комп’ютером, тобі так складно зібрати речі й поїхати до тітки на місяць? Ось так, одним коротким реченням у телефоні свекруха намагалася перекреслити мої найближчі тридцять днів. Мене звати Ірина. Я працюю кошторисницею віддалено, веду … Читати далі

Увечері Тарас запитав, чи можна здати назад у магазин костюм, якщо з нього вже зрізали бирку. Я відповіла, що навряд чи, та й сенсу в цьому немає: гарний костюм ще стане в пригоді. Син обережно повісив піджак у шафу й більше до розмови про весілля не повертався. А вранці прийшов до мене з телефоном і … Читати далі

— Олено! Наші в суботу приїдуть, — сказав Тарас, не відриваючись від телефону. — Усі троє, ще й з дітьми. Олена стояла біля мийки на дачній кухні й мила пізні антонівські яблука. Вода з крана текла вже зовсім холодна, осіння, від неї аж ломило пальці. Яблука з глухим стуком падали на дно полив’яної миски, пахли … Читати далі

Людмила стояла посеред кухні з ополоником у руці, і він тремтів так, ніби вона збиралася не борщ помішати, а відбиватися ним від нападу. — Ти знущаєшся, — промовила вона тихо, і від тієї тиші Миколі стало страшніше, ніж якби вона закричала. — Скажи, що це жарт. — Скажи, що це жарт, — повторила вона. Микола … Читати далі