Тарас дивився на дружину з певною вдячністю, але в його очах читалася тривога. — Сподіваюся, ти знаєш, на що погоджуєшся, — мовив він, сідаючи за стіл. — Моя сестра дуже вимоглива, коли справа стосується грошей або її сина
Сонце повільно сідало за дахи панельних багатоповерхівок, відкидаючи довгі тіні на старенький письмовий стіл, за яким Оксана перевіряла зошити десятикласників. Вона любила ці тихі вечірні хвилини, коли в орендованій квартирі панувала абсолютна тиша, порушувана лише шелестом сторінок та притишеним шурхотом ключа у замковій щілині. До передпокою увійшов Тарас. Його пальто пахло вогким осіннім вітром і … Читати далі