Future Investments

Коли автобус відходив від тернопільського вокзалу, Надія дивилася у запотіле вікно і намагалася запам’ятати обличчя своїх дітей. Доньці Соломії було дев’ятнадцять, вона щойно вступила до львівського університету, а синові Богдану виповнився двадцять один, він намагався закріпитися на першій серйозній роботі та винаймав кімнату з товаришем. Тоді, шістнадцять років тому, майбутнє бачилося туманним і тривожним. Робота … Читати далі

Ще три дні тому Алла була впевнена, що в неї прекрасна, міцна сім’я – чоловік, який любить, чудові діти. І ось в одну мить ця впевненість розсипалася, як картковий будиночок. Липень, спека, до відпустки ще цілих три тижні. На той час чоловік повернеться з відрядження, а діти із заміського табору, і вони всією сім’єю вирушать … Читати далі

— Ви зібралися всією родиною, влаштували свято, запросили навіть далеких родичів, але не знайшли хвилини просто зателефонувати мені? — запитала я, намагаючись стримати тремтіння в голосі. — Ой, Оленко, ну ти ж у нас така зайнята, у тебе там своє життя у столиці, ми просто не хотіли тебе турбувати! — легко відмахнулася мати. П’ятничний вечір … Читати далі

— Ми стоїмо тут вже хвилин двадцять з чотирма дітьми, чекаючи саме на цей столик! — мовила я, намагаючись зберегти спокій. — А ми вас не бачили, нам все одно, хто де стояв! Хто першим кинув куртку на стілець — того й місце! — голосно відрізала жінка навпроти. Недільний ранок обіцяв бути максимально теплим і … Читати далі

— Моя давня подруга очікує від мене дитину, вже п’ятий чи шостий місяць… Вона тільки зараз про це повідомила, — опустивши очі, вимовив Андрій. — І що ти плануєш робти далі з цим повідомленням? — спокійно запитала я, відчуваючи, як земля вислизає з-під ніг. Того затишного вечора ніщо не віщувало різких змін. У нашій невеликій … Читати далі

Повітряні кульки розгойдувалися під стелею, сміх Люсі дзвенів на всю кімнату, а з кухні доносився аромат щойно розрізаного торта. Я саме збиралася сфотографувати племінницю з подарунком для сімейного чату, коли мій Данило буквально викрикнув у слухавку: “Забирай Емму й тікай негайно!” За якісь десять хвилин будинок моєї сестри вже тримали в щільному кільці, але поліція … Читати далі

Свекруха нам ніколи не допомагала з дітьми, вважаючи, що це з чоловіком наш обов’язок. Проте, коли їй самій стало зле й потрібен був нагляд, я відмовилася. Не тому, що образилася, а зовсім з інших причин Того ранку я стояла на складі тимчасового зберігання й намагалася зрозуміти, чому накладна на три позиції розходиться з фактичною наявністю, … Читати далі

Чашка з недопитим чаєм давно охолола, покрившись тонкою, ледь помітною плівкою. Тарас сидів на вузькій кухні своєї однокімнатної квартири, дивився у вікно на вечірнє місто і відчував, як затишний світ, який він будував роками, тріщить по швах. Навпроти сиділа його дружина Марина. В її очах світилося незвичне, гарячкове збудження, яке лякало чоловіка набагато більше, ніж … Читати далі

Вона з’являлася рівно о пів на дев’яту. Щодня – як по будильнику. Велика німецька вівчарка з серйозними карими очима і трохи пошарпаною, але явно доглянутою вовною. Без нашийника, але точно не волоцюга – надто доглянута, надто горда, чи що. Вперше її помітив Стас – наш охоронець, який неквапливо потягував ранкову каву на ґанку бізнес-центру «Східний». … Читати далі

— Тарасе, ти серйозно? Ви ще навіть речі з машини не витягли, а вона вже сидить із телефоном? Галина Михайлівна стояла посеред подвір’я у старенькому солом’яному капелюсі й дивилася на сина так, наче він особисто відповідав за всі несправедливості цього суботнього ранку. Тарас поставив біля сходів пакети з продуктами й озирнувся на дружину. Мар’яна справді … Читати далі