— Скільки вже можна чекати? Третій день пішов! — Тамара Петрівна поставила чашку з чаєм на підвіконня і знову втупилася у вікно. — Подивися, Зіно, знову сидить, не ворухнеться. Наче приріс. На паркуванні перед торговим центром нерухомо сидів великий пес. Світло-рудий, з домішкою явно лабрадорської породи. Він не бігав, не гавкав — просто дивився в […]
– Сашко, Маринка телефонувала! Катя впоралася. Хлопчик, три двісті, п’ятдесят чотири сантиметри. – Чудово! – Питає, чи будеш ти хрещеним? Твоя черга. – Звичайно, без питань. Тетяна поговорила з чоловіком і, скинувши виклик, сіла на диван у вітальні. Ейфорія від хорошої новини поступово спадала, і в голову лізли думки про себе, свою сім’ю, свої проблеми. […]
— Мамо, ти серйозно? Я вже розіслала запрошення! Ресторан чекає на оплату! У мене весілля через 2 тижні! Ти не можеш мене підвести! — Кіра не могла повірити в те, що слова матері — не кошмарний сон і не розіграш. — Донечко, я розумію… — Ні, ти не розумієш! — закричала Кіра, вибігаючи з лікарняної […]
Ярослава вийшла заміж у дев’ятнадцять. Була ще зовсім юною – тендітна, з довірливими очима й сором’язливою усмішкою. Закохалася в Івана, як у кіно – раптово й по-справжньому. А він – простий, роботящий хлопець, старший на шість років. Прийшов свататись із батьками, і вже за місяць вона переїхала до нього – у його родинну хату. Свекруха […]
— Ти розумієш, що залишила голодними цілу купу людей?! – обурювалася в слухавці Алла Прокопівна. – Як тобі не соромно? — Мамо, у мене можуть бути свої справи, – спокійно відповіла їй Олена. – Чи ти так не вважаєш? — Я знаю, що ти спеціально це зробила, – не вгамовувалася Алла Прокопівна. – Ну, зізнайся! […]
Зайшовши до банкетної зали раніше за всіх, щоб перевірити підготовку до весілля сина, Лідія зблідла, випадково почувши розмову сватів. Що вона зробила після цього, ніхто не очікував… Свинцеве небо, що низько нависло над містом, здавалося, ось-ось вибухне важким снігопадом. Зимовий ранок був вологим і пронизливо холодним. Повітря було насичене вогкістю, а рідкісні сніжинки, кружляючи, повільно […]
У селі всі знали Марію. Спокійна, працьовита, добра. Вдова з сорока п’яти, виховала двох дітей сама: доньку Олену і сина Павла. Після того як не стало чоловіка, на будівництві в столиці, життя стало не мед. Але Марія не нарікала. Працювала в полі, на фермі, бралася за будь-яку роботу, лиш би діти були ситі й мали […]
– Синочок! Іди, посидь з нами! Що такий непривітний? Куди пішов? Максим зачинив двері на кухню, де гула весела компанія на чолі з матір’ю і пішов до кімнати молодших. Сьогодні знову прийдеться без вечері. Він добре, благо Ніна наполягла, щоб він поїв і з собою йому загорнула цілий пиріг з м’ясом. Сьогодні в кафе було […]
– Синочок! Іди, посидь з нами! Що такий непривітний? Куди пішов? Максим зачинив двері на кухню, де гула весела компанія на чолі з матір’ю і пішов до кімнати молодших. Сьогодні знову прийдеться без вечері. Він добре, благо Ніна наполягла, щоб він поїв і з собою йому загорнула цілий пиріг з м’ясом. Сьогодні в кафе було […]
– Уявляєш, вона знову прибігла в сльозах, – Галина Петрівна поставила перед сином тарілку з гарячим. – Другий тиждень вже не витримує. Артем невизначено хмикнув, уникаючи розмови. Мати останнім часом тільки й робила, що голосила про нещасну долю Свєтки. Молодша сестра зі своїм Дімою застрягли у двобої з його батьками, і свекруха, звичайно, дістала невістку […]