— Тату, а як же Новий рік без телевізора – несміливо запитав син, але батько не почув, або зробив вигляд, що не чує. Він діловито зібрав свої речі, і по-старому замотав телевізор покривалом, стягнувши його з ліжка. Дружина дивилася невидячими очима слідом, а син розгублено смикав рукав її халата: — Мамо, а як же Новий рік, і канікули без телевізора

— Привіт, Дімо, це тато!— Який тато?— Що значить, який, твій рідний, справжній.— Кравчук чи що?— Він, Андрій Михайлович, власною персоною. Прошу любити і поважати.— А за що любити і поважати? Я тебе не знаю і не пам’ятаю.— То може зустрінемося, посидимо, поговоримо?!— Ніколи, за три дні в мене весілля, одружуся. Немає в мене часу.— … Читати далі

Директорка Дитячого будинку, куди звернулася Тетяна, була рада допомогти, показала кілька хлопців, та Тетяна побачила іншу дитину

Тетяна швидко вийшла із зали суду на вулицю. Тепер вона розведена. Ну і нехай, це краще, ніж знати, що твій чоловік спить із молодою дівчиною. А після того, як Тетяна про це дізналася, Толя ж її й дорікнув, мовляв, у дзеркало подивися і зрозумієш, чому його набік потягло. Вона подивилась. Подивилась критично на своє відображення … Читати далі

На Святвечір між мною та мамою сталася серйозна сварка, після якої я покинула її оселю. Причиною всього стала Аня — дружина мого брата.

Можливо, ви подумаєте, що я — невдячна донька. Але коли моя мама влаштувала скандал зі своєю невісткою, я не стала на її сторону. Так, саме так. Мій молодший брат Микола одружився три роки тому. З його обраницею, Анею, ми дуже швидко порозумілися. Вона одразу справила враження щирої та приємної людини. У неї чудовий характер, а … Читати далі

– Почекай, Олю… Але ж нам так добре було разом. Я думав, що тепер ти і я… Що все нормально в нас буде

Михайло відчинив двері й завмер.Він не очікував побачити дружину в такий пізній час, і так розгубився, що навіть не збагнув, що потрібно запросити її у квартиру. Так вони й стояли кілька хвилин, мовчки дивлячись одне на одного. – Я пройду? – сухо запитала Оля. – Так-так, звісно, – Михайло швидко відійшов убік, пропускаючи дружину в … Читати далі

– Що трапилося? – Запитав чоловік. – Трапилося! Те, що ваша матуся три місяці нас за недолугих тримала! Квартиранти у неї, гроші у Наташі – а вона тут, як королева! Сьогодні – переїзд. Збирай її. І свої речі також

– Шановні гості, а чи не час господарям відпочити? – обурено сказала Лана, наче чайник, що скипів. – А що таке? – щиро здивувалася Зоя Аркадіївна, свекруха, не вловивши ноток гніву в голосі невістки. – Вам додому не час? Адже ремонт начебто закінчили! – Ну то й що? Мені й у вас чудово! – свекруха … Читати далі

— А що, як запросити Людмилу? Нашу прибиральницю! Давайте попросимо її потанцювати! Почулися смішки. Усі звикли бачити Людмилу лише як жінку, що старанно витирає пил, миє підлогу

Прибиральницю запросили танцювати, думаючи, що це буде смішно… але перший поворот змусив усіх забути, як дихати У невеликому офісі на околиці міста, де працювало лише кілька десятків людей, кожен день був схожий на попередній. Тут панувала звична атмосфера ділової рутини: дзвінки, звіти, дедлайни — усе це вимагало уваги, зосередженості та сил. Але навіть у найбуденніших … Читати далі

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня, можна нам з вами поговорити про Володимира? Так вийшло, що я коханка вашого чоловіка. Нормально вечір розпочався. Але знаєте, якщо людина зі мною ввічлива, то і я … Читати далі

— Довго не їхав ти. Чекала Олександра, щороку чекала. Ось, казала, синок приїде, онука покаже, хату на нього відпишу… Чекала-а… Заготовки кожне літо для вас готувала, на ганку сиділа, на дорогу дивилася…

Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але не сім’я. Вони майже не розмовляли, лише перекидалися фразами у справі. — На заправку треба, — сказав водій.— Давай. І в туалет якраз, — кивнула жінка, що сиділа поруч. Вона одягла чорні окуляри. — Я б поїв, і коли б …, — розвалившись ззаду, мріяв молодик. Одягнений … Читати далі

Навіть якщо любиш суп, борщу іноді хочеться, правда?! От і мені… Тим паче, Ольга після появи малюка, з головою в турботи пішла. А я – сам по собі. Кому ж це сподобається! От я й вирішив трохи на стороні розважитися. Я думав, це в нас із тобою так, ненадовго, розвіятися… А тут закохався в тебе, як уперше

— Доброго дня, а я до вас! – молода, впевнена в собі жінка, абсолютно не соромлячись, увійшла в кімнату. Вона мигцем глянула на просте оздоблення сільського будинку, посміхнулася трохи зверхньо, – Ви – Антоніна Іванівна? Нам потрібно поговорити, як жінка з жінкою! — Ти, власне, хто така?! – здивувалася Антоніна Іванівна, – І що тут … Читати далі

— Артем, що тут у тебе? – повз пройшов інший консультант і помітив роздратування Артема, який смикає ногою. — Знову грошей немає, а холодильник треба. Збирається дешеве брати, – відповів хлопець, понизивши голос, але Марія Іванівна все чула. — Та все в них є, у пенсіонерів цих, тільки розщедрюватися не хочуть, на той світ забрати намагаються

Пенсіонерка обирала дешевий холодильник і терпіла насмішки продавців. Але вже наступного дня кривдники поплатилися. — Таке ніхто не купує! Хіба тільки на дачу, – молодий чоловік із бейджиком «Артем» не приховував роздратування. Цокав, закочував очі, хитався на місці, підводячись навшпиньки, і скептично дивився на жінку похилого віку, яка уважно оглядала камери 2-х невисоких холодильників. — То, … Читати далі