1 Травня, 2026

Автор: Романович

“– У мого сина вже є батько! Надійний, – той, хто поряд. Він справжній чоловік, бо полюбив нас обох, – мене та Сашка. У нас тепер його прізвище, а у сина – його по батькові.І це не Олексій! – Видала невістка колишнім свекрам
Uncategorized

“– У мого сина вже є батько! Надійний, – той, хто поряд. Він справжній чоловік, бо полюбив нас обох, – мене та Сашка. У нас тепер його прізвище, а у сина – його по батькові.І це не Олексій! – Видала невістка колишнім свекрам

“– У мого сина вже є батько! Надійний, – той, хто поряд. Він справжній чоловік, бо полюбив нас обох, – мене та Сашка. У нас тепер його прізвище, а у сина – його по батькові.І це не Олексій! – Видала невістка колишнім свекрам Оля пам’ятала той день до дрібниць. Три роки тому, а наче ціла […]

Read More
— То за гроші. За гроші ж, Христино Андріївно, де хочеш, там і лежи, — засміялася медсестра
Uncategorized

— То за гроші. За гроші ж, Христино Андріївно, де хочеш, там і лежи, — засміялася медсестра

— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений.А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. — А як же доля? — як папуга, перепитала я. Костянтину, зважаючи на все, було трохи ніяково від того, що він кидає мене перед весіллям, але тут він не стримався. Усміхнувся. — Яка доля, Христинко, ну ти чого?! […]

Read More
— Я піду чайник поставлю, – несподівано мирно сказала Наталка. — Не треба чайник, – Марина різко встала. – Ви не зрозуміли? Нам з’їжджати треба. Завтра! Господиня квартири попередила – якщо затримаємо оплату ще на день, речі на вулицю виставить. — І куди ви всі речі повезете? – практично запитала Олена Павлівна. – На дачу? Там же холод собачий, опалення немає. — Є грубка, – вперто сказала Марина. – І електрообігрівачі купимо. — На які гроші? – хмикнула Наталя з кухні. — Знайдемо! Діма підробіток шукає, я… я теж що-небудь придумаю {"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"50984d164fc3a76660fea353947dc4cc","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"64c2a002915f0ab2b754fb3f1025e8f7fa24469b46ad670801396c4aeac88b7c9c8ba35bd92e1aa697aa0fe17585c9bdecf94b7230d299c8c64662282af9dae1"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"caafc08fda6725931173c49ec19e4a17758041ad32c0097f441f3e2a7a365774caafa3ef1669c5761aa38b9fb1ba7c3052e21fdfc3b1a4d1b6d714397b92a9a9"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"b163056833e7eacf7a7eb6a11ddb922beee9dddd948b47369b4c66785863d36e"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"50984d164fc3a76660fea353947dc4cc","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"a60ed815cbc0a7b98d2b97396f91f167ff361841924ccfd564431c17163a023edd012a5e64421171740bd0c6a15ee6507000ca576958d445d3bc2ece565bb61e"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"2130ec9237d25423e9d96f2df92e84c1f70f0b93e562cf234525c1f2a79347688d82a596d26663390dfe9843070d5a91163df5ab7c46d7839dcc0cb469d3fcdb"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"b163056833e7eacf7a7eb6a11ddb922beee9dddd948b47369b4c66785863d36e"}]}}"}}
Uncategorized

— Я піду чайник поставлю, – несподівано мирно сказала Наталка. — Не треба чайник, – Марина різко встала. – Ви не зрозуміли? Нам з’їжджати треба. Завтра! Господиня квартири попередила – якщо затримаємо оплату ще на день, речі на вулицю виставить. — І куди ви всі речі повезете? – практично запитала Олена Павлівна. – На дачу? Там же холод собачий, опалення немає. — Є грубка, – вперто сказала Марина. – І електрообігрівачі купимо. — На які гроші? – хмикнула Наталя з кухні. — Знайдемо! Діма підробіток шукає, я… я теж що-небудь придумаю

— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? – здивовано дивилася на невістку свекруха. — Ми переїжджаємо на вашу дачу – повторила жінка. – Вивозьте свої речі, нам вони заважають, – Марина стояла в дверях міської квартири свекрухи, нервово смикаючи ремінець сумки. Олена Павлівна завмерла з […]

Read More
– Денисе, як ти міг?! Це ж пам’ять! – Досить драматизувати! Тобі іржаве залізяччя потрібніше за моїх дітей?! – Ти навіть не спитав! – Навіщо питати? Ти влаштувала б істерику! Батька немає, йому вже не потрібні ці речі, а нам гроші конче потрібні
Uncategorized

– Денисе, як ти міг?! Це ж пам’ять! – Досить драматизувати! Тобі іржаве залізяччя потрібніше за моїх дітей?! – Ти навіть не спитав! – Навіщо питати? Ти влаштувала б істерику! Батька немає, йому вже не потрібні ці речі, а нам гроші конче потрібні

– Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже порпаєшся! Галина Петрівна винувато подивилась на сина. Три сумки з продуктами стояли біля під’їзду, вітер тріпав її поношений плащ. – Зараз, Денисе, я ж хотіла пиріжків напекти… – Які пиріжки? – Світлана, невістка, закотила очі. – Галино Петрівно, у нас […]

Read More
“– Мало того, що я годую твого сина, я ще мушу йому халявні свята влаштовувати?!
Uncategorized

“– Мало того, що я годую твого сина, я ще мушу йому халявні свята влаштовувати?!

У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це не розмова з дочкою, а диктор по радіо зачитує телеграму. Настя відпросилася з роботи, покидала речі у сумку та побігла на станцію. Найближчий автобус відвіз її в рідне містечко. Мама була сама не своя. Телефоном вона намагалася триматися, а при […]

Read More
— Бачиш, донечко, тут така справа… Ми з татом справді хотіли тобі сказати, – Наталя щосили намагалася підібрати потрібні слова, – Ми з ним… У нас… Загалом… — Та перестань уже ходити навкруги! – Олександр серйозно подивився на доньку, – Ліль, ми справді дуже раді звістці про те, що в нас скоро з’явиться онук. І сподіваємося, що і ти теж зрадієш нашому сюрпризу. Річ у тім, що ми з мамою зовсім недавно дізналися, що скоро вдруге станемо батьками {"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"19b14fa883ddda50576551a3543e9fa5","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"cb48f47eb574540320e40412371ada8a792d313422a541a07883e1ba335f68c1ce28eacfce254e5660fec5fe4eccd8fe8cefd74b5aa393cba0c81299e87b6ae7"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"b61bc407903a719013bc86ef00c4d33c45f1f1cae42c1705bcc9cf6b306dc347c6cb7b445e84d51fd666037eac54c323a93fefce56f308fb69550616d610db74"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"24eb0b2375a2304b532192b031a418a9fdd34c276d77279ecab5cacf55629f55"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"19b14fa883ddda50576551a3543e9fa5","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"ab7f63fcc21820f23d82bd6deae096bd734571e1dd3a83d81fc0188188f60c1b32483f708789d32198cf0d511c0a816d4247ab0e3209c4fefbe314c4c576511e"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"2cf2fc0e6697e25c9ed6562172adce9be7381742c4e9022a5e3923ffc80af0abad05cefe2ccb5f415acb0b5551999d41176acfe413df24a0eb4b61b557902876"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"24eb0b2375a2304b532192b031a418a9fdd34c276d77279ecab5cacf55629f55"}]}}"}}
Uncategorized

— Бачиш, донечко, тут така справа… Ми з татом справді хотіли тобі сказати, – Наталя щосили намагалася підібрати потрібні слова, – Ми з ним… У нас… Загалом… — Та перестань уже ходити навкруги! – Олександр серйозно подивився на доньку, – Ліль, ми справді дуже раді звістці про те, що в нас скоро з’явиться онук. І сподіваємося, що і ти теж зрадієш нашому сюрпризу. Річ у тім, що ми з мамою зовсім недавно дізналися, що скоро вдруге станемо батьками

— Мамо, тату! У мене для вас новини! – Ліля зробила ефектну паузу, а потім радісно продовжила, – Я чекаю дитину! Скоро ви станете дідом і бабусею! На хвилину за святковим столом запанувала тиша, а потім Наталя, мати Лілі, невпевнено запитала: — Дитина? — Ну так, мамо, дитина! – розсміялася Ліля, – Ваш онук чи […]

Read More
— Пиши! В один стовпчик свої права, в інший обов’язки. Тепер кожна обслуговує себе сама, готуєш і прибираєш нарівні зі мною. І не забудь, що відтепер гроші за навчання ти платиш рівно половину. І за квартиру, і за харчування ти вносиш гроші в сімейний бюджет. Ліля жахнулася: — А де я стільки візьму? — Ти ж не питала, де я беру, коли грубила і фиркала на мене. Я за ці дні обміркувала всі твої слова і вирішила, що дочка моя права. Мені потрібно зайнятися собою, а для цього потрібні час і гроші {"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"6076d0be5bb73c4af3c429268ed3a65f","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"e8989a9e05e6992e07f68c245bc44022f23ba9b543459886da4ded5c665e3adc8d650e7cf085e28c1b8af17e2b9bb82cbc9a1a3b5eea8a5d7ad9100dc8f923ef"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"f452013074b968367f91c8126a1c0880a81b3f3040dc6c8ff3a56d8a4de71a06c9cff7e22e3887214e10db1d7d4922221f233bae1d8d8a3d81d426e1fcb6dff8"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"44c7e905c944cdc53cfc6244cd117cf98145f9a442eb1c68b8d07cc9e76d44ee"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"6076d0be5bb73c4af3c429268ed3a65f","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"4ece6e592bb1fbcee79e68d93e18b716fa0258cadb862e457eaeba692f5fee994d4de92ec0e9256e5a7417aab84d303921990ea593df274dd4d0ac614aecfe7a"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"0b1149275348792b6b732d1013e13082aa49ff82659a57d4e780a905dd6deb51bca5ea83348058ac906032d1c45237d8f94cf875e8c80b17c8cfebf839869faa"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"44c7e905c944cdc53cfc6244cd117cf98145f9a442eb1c68b8d07cc9e76d44ee"}]}}"}}
Uncategorized

— Пиши! В один стовпчик свої права, в інший обов’язки. Тепер кожна обслуговує себе сама, готуєш і прибираєш нарівні зі мною. І не забудь, що відтепер гроші за навчання ти платиш рівно половину. І за квартиру, і за харчування ти вносиш гроші в сімейний бюджет. Ліля жахнулася: — А де я стільки візьму? — Ти ж не питала, де я беру, коли грубила і фиркала на мене. Я за ці дні обміркувала всі твої слова і вирішила, що дочка моя права. Мені потрібно зайнятися собою, а для цього потрібні час і гроші

— Ну мам, ти чого ти така недолуга, як вівця, скільки можна тобі пояснювати, ось сюди натисни! — Я тобі зараз як дам вівцю по лобі, грубити вона мені надумала! — Дістала ти мене, тоді не скигли, що допомога потрібна, узагалі не буду нічого робити, – пирхнула Ліля і пішла до себе в кімнату, грюкнувши […]

Read More
— Ну зрозуміло, можна взагалі не переживати і купити на честь мого ювілейних іменин корж, – артистично ображалася пенсіонерка. – Своїй матері ти такі номери скоріше за все не влаштовуєш. — У моєї матері минулого року був ювілей, вона його взагалі не святкувала, – випалила Оля. – Просто ми посиділи в сімейному колі з батьками і сім’єю брата. — Ну, це ваша особиста справа, у кожній родині свої правила, – не здавалася Ніна. – Ти прийшла в нашу, будь люб’язна поважати правила
Uncategorized

— Ну зрозуміло, можна взагалі не переживати і купити на честь мого ювілейних іменин корж, – артистично ображалася пенсіонерка. – Своїй матері ти такі номери скоріше за все не влаштовуєш. — У моєї матері минулого року був ювілей, вона його взагалі не святкувала, – випалила Оля. – Просто ми посиділи в сімейному колі з батьками і сім’єю брата. — Ну, це ваша особиста справа, у кожній родині свої правила, – не здавалася Ніна. – Ти прийшла в нашу, будь люб’язна поважати правила

— Я не планую грандіозне свято на честь ювілею, тому запрошую мінімальну кількість гостей, – розповідала Ніна синові та невістці за вечерею. — Це скільки? – вирішив уточнити Вадим, який знає про любов матінки до пишних свят. — Двадцять три людини будуть точно і ще парочка під питанням, – спокійно розповідала літня жінка. — Зачекайте, […]

Read More
— Ох, Оленко, самі ми залишилися, та ще й із дитиною на шиї! – Любив голосити свекор, влаштувавшись за кухонним столом і спостерігаючи, як Олена готує вечерю. – А що, у нас сьогодні знову макарони? В Олени горіло все з середини від такого співчуття, але вона намагалася тримати себе в руках. — Та знову, – відповідала вона. – Тому що грошей у нас немає, а макарони поки що є! — Ну, значить, будемо виживати, – сумно констатував Андрій Петрович. – Макарони з маслом – цілком собі їжа. — Масла теж немає, – повідомляла Олена, спостерігаючи за реакцією свекра
Uncategorized

— Ох, Оленко, самі ми залишилися, та ще й із дитиною на шиї! – Любив голосити свекор, влаштувавшись за кухонним столом і спостерігаючи, як Олена готує вечерю. – А що, у нас сьогодні знову макарони? В Олени горіло все з середини від такого співчуття, але вона намагалася тримати себе в руках. — Та знову, – відповідала вона. – Тому що грошей у нас немає, а макарони поки що є! — Ну, значить, будемо виживати, – сумно констатував Андрій Петрович. – Макарони з маслом – цілком собі їжа. — Масла теж немає, – повідомляла Олена, спостерігаючи за реакцією свекра

— Шикуєш, Оленко?! Батон можна було дешевше взяти, курка теж на знижці буває… Та й простроченням гребувати не варто, у нашому-то становищі! – Свекор закінчив вивчення чека і, поправивши окуляри, суворо глянув на Олену. — Андрію Петровичу, у вас совість є?! – Олена зі злістю зачинила дверцята холодильника, куди тільки-но запхнула злощасну курку, – Не […]

Read More
– Та що ти там працюєш? Ганчіркою помахала, пил поганяла в офісі, і вдома! – Гаркнув чоловік
Uncategorized

– Та що ти там працюєш? Ганчіркою помахала, пил поганяла в офісі, і вдома! – Гаркнув чоловік

Олена прожила з Олегом майже тридцять років. Виховали сина. Жили важко. Олена працювала, все до хати несла. Працювала ким доведеться: підлогу ночами мила, в офісах прибиралася. Аби грошей було більше. Олег працював у графіку добу через три. Любив сходити у гості, смачно поїсти. – Олеже, може, ти візьмеш підробіток? – Олено, коли? Добу попрацював, треба […]

Read More