Романович 
Життя Галини колись нагадувало яскраву обгортку від дорогої цукерки. У свої двадцять років вона мала все, про що інші дівчата її покоління могли тільки мріяти. Нова простора квартира, новенький автомобіль, подарований батькові за чергове підвищення, та постійне відчуття повної фінансової безпеки. Батько обіймав поважну посаду, тому дефіциту чи скрути в їхній родині ніколи не знали. … Читати далі
Вона стояла на моєму порозі, тримаючи в руках пакет із апельсинами, і дивилася на мене з такою щирою, праведною жалістю, що мені на мить здалося, ніби я справді перебуваю за лаштунками третьосортного серіалу. Оксана нервово стискала кулаки, згадуючи події сьогоднішнього ранку. Коханка її чоловіка Віталія виявилася не просто нахабною, а фантастично, непробивно дурною. Вона підгледіла … Читати далі
«Продавай квартиру», – вмовляла її сусідка. – У мене й хлопці тямущі є. Тобі й робити нічого не доведеться. – Ну що, знову ти тут? – Марина Сергіївна підперла двері плечем, не даючи сусідці пройти. Людмила Марківна натягнуто усміхалася, але очі лишалися недобрими. – Та годі, Марино, не будь такою впертою. Квартира все одно пустує. … Читати далі
Історія Марини та Ореста починалася банально, але закінчилася так, що Марина досі дивувалася власній колишній наївності. Протягом усього подружнього життя їй здавалося, що чоловік просто шукає себе. Сьогодні він сідав за кермо орендованого авто і таксував, завтра охороняв склад, а післязавтра бідкався на важку долю вантажника. Тим часом Марина трималася за стабільну роботу, самотужки купувала … Читати далі
Я попереджала – поїдеш. Матері для тебе більше немає, – заявила вона синові. Та кому ж від цього стало гірше? Вася вважав, що життя в нього вдалося. У свої 32 роки він заробив певну репутацію в їхньому місті. Непогано заробляв, ганяв на старій машині, жив, правда, з мамою, але йому це не заважало. Йому справді … Читати далі
— Теж мені італійська синьйора, заробітчанка називається! Та мені ніхто не вірить, що теща за кордоном, а в нас із тобою грошей немає! Я стояла у напівтемному коридорі своєї ж хати й затамувала подих. Руслан сидів на кухні й щосили розмахував руками. Він повернувся додому пізно, як завжди, напідпитку чи просто злий на весь світ. … Читати далі
— Дякую свекрусі за демонстрацію мого майбутнього життя, — спокійно промовила Даша і зробила те, чого не робив ніхто. Даша познайомилася з Ігорем абсолютно випадково, коли з подругою пішла в кіно. Хлопець сидів у сусідньому кріслі, і вже до кінця сеансу вона більше теревенила з ним, ніж стежила за розвитком сюжету. Приємний, ввічливий, увесь якийсь … Читати далі
— Тату, ти ж розумієш, що мамі зараз дуже важко, і ти не можеш просто так піти… Дорослий син дивився батькові в очі, але говорив невпевнено, швидше від безвиході, ніж від переконання. Руслан переминався з ноги на ногу в тісному коридорі батьківської хати. Він зазирав у обличчя батька, наче намагався знайти там бодай краплю колишньої … Читати далі
«Запросила чоловіка на вечерю. Він відкрив мою шафу, дістав банку й сказав — у тебе тут хаос, я покажу, як правильно». Я попросила його піти Я стояла біля плити, помішувала соус, коли почула, як за спиною відчинилися кухонні шафки. Обернулася — Сергій стояв із розчиненими дверцятами й вивчав вміст. Дістав банку з гречкою, подивився на … Читати далі
Анна розглядала документи нового філіалу своєї мовної школи, коли телефонний дзвінок перервав її думки. У свої тридцять сім років вона досягла всього, про що мріяла маленька дівчинка, яка колись доношувала старі речі за старшою сестрою. Вона створила успішну мережу приватних дитячих садків та центрів розвитку, але успіх у бізнесі не міг повністю перекрити холод дитячих … Читати далі