Романович

– Ти куди потяг масляний обігрівач? – Ліза відірвалася від екрану ноутбука. Таблиці з будівельними кошторисами, які вона мала здати замовнику ще в обід, не сходилися. Толя пихкав, витягаючи з комори важку ребристу батарею на коліщатках. Провід волочився по ламінату, чіпляючись за кут взуттєвої полиці. – Максу відвезу, – чоловік перехопив зручніше обігрівач, старанно вивчаючи … Читати далі

Сергій ніколи не міг до пуття пояснити, звідки в нього взялася ця дивна прив’язаність до числа сорок. Усі навколо ганялися за красивими сімками. Сімка вважалася щасливою, про неї складали прислів’я, її ліпили на автомобільні номери й вибирали для весіль. Хтось боявся чортової дюжини й здригався від тринадцятки. Хтось любив круглі числа, наче рівні стовпчики в … Читати далі

Брат і сестра ледь не стали ворогами через спадщину батьків. Але знахідка в старому фотоальбомі змусила їх переглянути все… У нотаріуса вони сиділи на різних кінцях дивана, хоча все життя ділили одну кімнату. Андрій дивився у вікно, за яким мжичив холодний листопадовий дощ, і намагався не думати про те, як дивно це виглядає з боку: … Читати далі

– Арсене, ти не міг би гриміти ящиками трохи тихіше? – Валентина стояла в отворі передпокою, спостерігаючи за чоловіком. – У мене від твого ентузіазму голова вже розколюється, – додала вона, схрестивши руки на грудях. Арсен, розчервонілий і збуджений, розлючено переривав вміст тумби. Його улюблена синя домашня кофта зрадливо натягнулася на животі, що виріс за … Читати далі

— Я зупинила авто серед крижаного дощу, щоб просто допомогти людині, а у відповідь отримала вичитку за те, як виховую дитину і як керую машиною?! Якщо вам здається, що я їду занадто повільно по ожеледиці, я можу зупинитися просто зараз, і пішки ви точно дістанетеся швидше! Грудневий ранок видався надзвичайно примхливим. Ще з вечора синоптики … Читати далі

— Ви серйозно відмовляєте мені в оренді через те, що я працюю віддалено й планувала готувати їжу вдома, а не замовляти готову доставку?! Ви вважаєте, що постійне користування плитою та моя присутність у квартирі надто швидко її зношує?!  Осінь у місті завжди настає раптово, забарвлюючи парки в теплі золотисті відтінки й приносячи із собою свіжий, … Читати далі

— Ти завів дівчину з таким самим ім’ям, як у мене, просто щоб не плутатися в розмовах?! А коли я знайшла таємно куплену каблучку, ти не вигадав нічого кращого, ніж віддати її своїй матері, бо у них, бачиш, однаковий розмір пальця?!  Ми з Андрієм зустрічалися майже три роки. Наші стосунки здавалися мені спокійними й перспективними: … Читати далі

— Якщо ти зараз поїдеш у пологовий і переступиш його поріг, можеш забути, що в тебе є мати, родина і частка в сімейному бізнесі. — Добре, мамо. Я нікуди не поїду, — так само спокійно відповів син. Він навіть не задумався. Не сперечався, не просив передумати й не намагався захистити жінку, яка щойно подарувала йому … Читати далі

Аліна сиділа на кухні й гортала каталог весільних суконь на планшеті. За вікном накрапав жовтневий дощ, краплі стікали по склу, залишаючи каламутні доріжки. Кирило сидів навпроти, пив каву та зрідка коментував фотографії. — Це занадто пишне, — сказав наречений, киваючи на сукню з багатошаровою спідницею. — Ти ж не принцеса з казки. — А мені … Читати далі

— Ти привів її назад у хату з дитиною від чужого чоловіка і думаєш, люди будуть мовчати? — Нехай говорять, тітко Ганно. Язика нікому не прив’яжеш. — Та ти ж на посміховисько себе виставив перед усім селом! Два роки минуло, вона десь там жила, хлопчика нагуляла, а ти ворота навстіж відчинив. Чи ти зовсім гордість … Читати далі