Романович 
– Мамочко, будь ласка, не віддавай мене їм, – плакала на весь голос п’ятирічна Настя, чіпляючись за мамину руку. Але Олеся, стиснувши зуби, затьмареним поглядом з ненавистю дивилася на дочку. Вона відчепила її руку і з усієї сили штовхнула до батька. Не втримавши рівноваги, Настя впала, але одразу схопилася і підбігла до матері. Схопившись за … Читати далі
“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку! Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу до Рити … Читати далі
Суботній ранок застав Ларису біля вікна кухні. Вона механічно помішувала каву і дивилася на дитячий майданчик. Малюки каталися з гірки, мами сиділи на лавочках, базікали. А у неї вдома — тиша. Три роки минуло з того моменту, як Андрій пішов. Сказав, що «не готовий до серйозних стосунків». Через місяць одружився з сусідкою з першого поверху. … Читати далі
– Ким-ким вона тобі доводиться? – перепитала Даша про всяк випадок. – Троюрідною сестрою, – терпляче повторив Ілля. – І чому твоїй троюрідній сестрі так вже необхідно місяць тинятися у нас? – Дашенька, я ж сказав: вона дитину в лікарню кладе, на операцію. Малий буде лікуватися, гроші його батько, Катькин чоловік, надішле, але жити ж … Читати далі
Я стояла біля підніжжя ґанку батьківського дому, тремтячи у пальті з секонд-хенду, яке обрала з точністю досвідченої акторки. Ґудзики були різні, поділ трохи розтріпаний — ідеальний образ для ролі «невдахи». В руках я стискала сумку, яка сама по собі була трагедією: облізлі кути й заїджена блискавка. Це був мій щит і мій костюм. Усередині дому … Читати далі
Ішов вже третій рік після одруження Оксани. Її чоловік, Віктор, був молодшим у дружній багатодітній сім’ї. Три його брати і три сестри вже мали свої сім’ї, але це не заважало їм хоча б раз на тиждень відвідувати своїх батьків. Траплялося, що збиралися одночасно три-чотири сім’ї. Звісно, приходили зі своїми дітьми. Про свята і говорити не … Читати далі
Світлана насолоджувалася чудовою, майже непристойно смачною кавою, привезеною їй з Бразилії, коли в двері хтось вимогливо подзвонив. Рука з чашкою від несподіваного різкого звуку мимоволі сіпнулася. Коричнева крапелька розтеклася по бежевій скатертині. Доброзичливого настрою – як не було. Світлана вилаялася, пробурмотіла: «Кого там тільки чорт приніс?» і попрямувала до дверей. Вона очікувала, що, швидше за … Читати далі
Наталя з Іваном вирішили одружитися. Вона була студенткою, а чоловік був її викладачем. – Ти поговорив зі своєю мамою? – запитала Наталя. – Сказав, що ти скоро одружишся? – Ще ні, – відповів той. – Ніколи було… – Про що ти тільки думаєш?! – ахнула Наталя. – Через два місяці весілля, а твоя мама ще … Читати далі
– Максе, ну скажи? Як воно? Вона ж, як подивиться своїми очима, так у будь-кого бажання пропаде. – Ай, відчепіться. – Ні, ну ти герой, не кожен наважився б на такий подвиг – Костику, як мамка? Зінаїда Єгорівна вкладала в сумку хлопчика шматок сала, пачку крупи, пляшечку олії, пакет із картоплею. Костя опустив очі. – … Читати далі
“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська Жила в селі самотня Євдокія. Вже тридцять три їй стукнуло, а ні чоловіка, ні дітей. Гарна жінка була та й симпатична, та тільки в селі пару собі так і не знайшла, а за межі села і не … Читати далі