Обідня перерва вже добігала кінця. Я пришвидшила свій крок, щоб вчасно прийти на роботу, і не зразу помітила поряд жінку, що мене наздоганяла. – Ви наче тікаєте від мене. Я швидше, а ви собі, – засміялася та, відхекуючись. – Даруйте, не побачила вас, бо поспішаю, боюсь на роботу запізнитися, тому й прискорилася, – пояснила я, […]
Таня стомлена за день біготні поверталася з роботи мимо стихійного квіткового ринку. Хризантеми, чорнобривці, айстри, соняшники і ще купа всякої краси мило усміхалися до перехожих. Вона любила цю частинку вулиці. Коли на душі було розхристано і не затишно, купувала жмутик квітів. Цього вечора Тетяна зупинилися біля літньої продавщиці. «Купіть, пані, квіти. Віддам недорого. Погляньте, які […]
Чоловік пpuнизив дружину перед гостями, що вона нiхто і живе виключно за його рахунок. Відповідь дружини вpазила і чоловіка, і гостей. Велику частину часу я проводжу на роботі і тому просто немає часу на спілкування з друзями. Єдиний мій співрозмовник і товариш по чapці, це сусід Сергій. Дружині його, Тетяні, не дуже до душі наші […]
Маленькі дітки, маленькі бідки, але одного разу діти виростають. Ця мати вибрала свій шлях – відпустити. Ось як все було: “Місяць тому син привів додому дівчину. – Мама, це моя Зоя. Ми любимо один одного і будемо жити разом. Як будь-яка мати, я бажаю щастя своїй дитині. Хочуть жити разом – нехай живуть, я звичайно […]
Мрія Каті вирватися з того осоружного села збулася після школи – вона таки вступила в університет. Спеціальність вибирала за одним-єдиним принципом: аби там вчилися лише хлопці і був маленький конкурс. Отак стала студенткою факультету «Металонарізних станків та інструментів» технічного вузу в обласному центрі. Каті вчитися було дуже важко: на лекціях, де половину слів вона взагалі […]
Приїхала до нас моя подруга трохи погостювати. Живемо в місті, а вона в області. Мовляв, щоб їй на житло не витрачатися, у нас поживе. Мені не дуже хотілося до нас з чоловіком її селити, все-таки в однушкі живемо, але не могла їй відмовити, так як моя мама дуже добре знає її маму. Гаразд … Значить, […]
Осінь в капелюшку – Не відпускай її, осене, – шепотів Остап, дивлячись услід елегантній жінці в бордовому капелюшку. Силует колишньої дружини зник на доріжці у парку, що повернула праворуч. – Осінь в капелюшку, повернися, – благав чоловік. …Ксеня любила капелюшки. Ще школяркою побачила у модному закордонному журналі моделі у цих вишуканих головних уборах. Примірила подумки. […]
Зінаїда Федорівна ніяк не могла уявити собі самотню старість. Адже вона виростила трьох дітей. Які, здавалося, були завжди готові бути поруч і не дали б матір в образу. Однак доля її притягла до стін старого будинку. Колись її життя вирувало. Вона встигала працювати, займатися господарством і ростити трьох дітей. Але, як показав час, вона упустила […]
– Що зі мною не так? – запитувала у власного відображення. – Толька ні з того, ні з сього залишив. Тепер Мирон… Толька ще зі школи за Валею упадав. Тоді вона уваги на незграбного хлопця не звертала. Та згодом змужнів, гарним став. Почали зустрічатися. Якось Толька поїхав до тітки в сусідній район. І там «запав» […]
– Тату, таточку, тiльки жuви! Я поговорила з лiкарем, і кyпила всe неoбхідне. Ще одні лiки замовили з закoрдону. Ти скоро oдужаєш, а потім, ми з мамою відвеземо тебе в сeло. На чистому повітрі швидко вiдновиш сuли, – плaкала Тетяна. – Немaє в нас донечко більше дому в сeлі. Твоя сестра Світлана прoдала його дaвно […]