Романович 
– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас! – зітхнула Олена. – Коли вона приїде?Зараз що-небудь смачненьке приготую! – Не потрібно. Вона вже їде до нас. Викликав їй таксі і скинув грошей на карту, сама … Читати далі
Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання мені допомагати фінансово. Спочатку я у них нічого не просила, я працювала на роботі, отримувала нехай і невелику, але щомісячну зарплату, і мені на життя вистачало. Але … Читати далі
– Мамо, я ж просила не говорити братові, за скільки я купила квартиру, – не стрималася Вероніка, стискаючи в руках кухоль з чаєм. – Доню, я не подумала. Він питав, як у тебе справи, ось я й розповіла, – Галина Петрівна винувато подивилась на дочку. – Я ж не знала, що він розповість Марині. – … Читати далі
Василь Іванович ще раз оглянув свій кабінет. Усе було так, як він любив: мінімалістично, чисто та організовано. Його довго переконували перейти до цієї клініки. Він розумів, що тут умови праці кращі, зарплата вища, а перспективи для зростання значніші, але все одно залишався вірним якійсь внутрішній надії… Багато років тому, так давно, що не вистачить пальців, … Читати далі
У двері голосно постукали. Ліза здригнулася. Різких звуків вона боялася ще з дитячого будинку. Вона обережно підійшла до дверей і запитала — Хто там? — З того боку пролунав сміх. Ліза здивувалася, вона знала, що у матері було три сестри, але вона їх не пам’ятала. Жодна з них жодного разу в дитячому будинку не з’являлася. Їй стало … Читати далі
— А Наталка вже знає? – голос бабусі був сповнений невдоволення і прихованої погрози. — Ні. Не говорили їй нічого. Навіщо дитині такі подробиці? – голос Ніни, сестри батька Наталі, був холодний, як лід, і такий спокійний, немов нічого й не сталося. — А як же тоді? Зникла мати, не дзвонить – не пише, і … Читати далі
– Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у неї в дверях, і не знаю, що мені робити – роззуватися і в хату заходити, чи тут, на порозі, віддати їй гроші і йти. – Ось, я … Читати далі
– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На мене. Чи я тобі ніхто? Ми таки третій рік живемо разом. – Так, але ж ми не одружені. Хто дасть гарантію, що через місяць, чи через рік, … Читати далі
Таня лежала в лікарні з дитиною вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч із нею в палаті нещодавно з’явилася ще одна матуся з немовлям, мовчазна і строга особа, з якою вони зовсім не спілкувалися. Таню це не напружувало, тому що в неї справа йшла вже до виписки, її напружувало зовсім інше. Нещодавно вона залишилася … Читати далі
Галина бігла пероном, ледве переводячи подих під вагою важких сумок, боячись запізнитися на останню електричку. Вона буквально застрибнула у майже порожній вагон на ходу, сіла на лаву і ще довго намагалася прийти до тями. Діставши маленьке люстерко з сумочки, критично поглянула на себе. «Ох і вигляд! Зморшки всюди, мішки під очима, а ця невдала хімія … Читати далі