Не розумію, що таке? Де гроші? Тут лише 500 євро. Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку. – Облиш, мамо, ти що, приїхала гроші рахувати чи нас побачити? – спокійно відповідає мені донька. – Я гроші витратила. Життя дороге. Мамо, ну що ти починаєш цю розмову, тобі що, гроші дорожчі за щастя рідної доньки? Я була спантеличена, бо розраховувала на те, що в мене є гроші, а виявилося, що в мене їх нема. Я стояла посеред спальні, тримаючи в руках стару бляшану коробку з-під печива, яка роками служила нашим сімейним сховком. Руки мої легенько тремтіли, а в голові панував цілковитий хаос. На свята я приїхала додому у відпустку, відразу заглянула в наш сховок і не могла вірити в те, що побачила. За моїми найскромнішими підрахунками там повинно було бути мінімум 10 тисяч євро, а натомість я тримала в руках 500 євро і не могла збагнути – де решта. Дочка робила вигляд, що нічого не сталося, а мені хотілося плакати. Я останні роки всі зароблені євро доньці висилала, а вона мала їх відкладати – так ми з нею домовилися. Та дочка вирішила витратити все на свій розсуд, і мені нічого про це не сказала
– Що ти там робиш, мамо? – питає мене дочка. – Не розумію, що таке? Де гроші? Тут лише 500 євро. Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку. – Облиш, мамо, ти що, приїхала гроші рахувати чи нас побачити? – спокійно відповідає мені донька. – Я гроші витратила. Життя дороге. Мамо, … Читати далі